Внутрішні аудитори визначають інші вимоги до завдання, як- то період, що покривається та приблизний строк виконання завдання. Внутрішній аудитор також визначає формат заключного звіту.
Належне планування на цьому етапі полегшує процес комунікацій підчас завершення завдання.
Внутрішні аудитори інформують тих представників керівництва, яким має бути відомо про виконання завдання; проводять зустрічі з керівництвом, яке відповідає за діяльність, що підлягає перевірці; підсумовують та розповсюджують результати обговорень та будь-які висновки, зроблені на основі проведених зустрічей; зберігають документацію в робочих документах завдання. Теми для обговорення можуть охоплювати:
• заплановані цілі завдання та обсяг роботи;
• ресурси та тривалість завдання;
• ключові фактори, що впливають на бізнес-умови та діяльність області, що перевіряється, включаючи останні зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищі;
• важливі питання чи запити керівництва.
Керівник внутрішнього аудиту визначає, як, коли та кому будуть повідомлятись результати завдання. Внутрішній аудитор документує цю інформацію та доводить її у відповідному обсязі до відома керівництва на етапі планування аудиторського завдання. Внутрішній аудитор інформує керівництво щодо подальших змін, які впливають на строк чи процес звітування за результатами завдання.
Розглянемо більш детально вимоги і рекомендації стандартів до планування та виконання аудиторського завдання.
1. Визначення цілей завдання. Відповідно до стандарта 2210 “Цілі завдання" цілі повинні визначатися для кожного завдання. Внутрішні аудитори визначають цілі завдання для того, щоб охоплювати ризики, пов'язані з діяльністю, що перевіряється. Цілі планових завдань ґрунтуються і встановлюються у відповідності до цілей, попередньо визначеним в процесі оцінки ризиків, на основі якої складається аудиторський план. Цілі непланових завдань визначаються до початку виконання завдання і передбачають вирішення того питання, через яке завдання було ініційоване.
Оцінка ризиків на етапі планування завдання використовується для подальшого визначення початкових цілей та виявлення інших важливих областей. Після визначення ризиків аудитор визначає, які процедури будуть використовуватися та обсяг (характер, тривалість та межі) цих процедур. Процедури завдання, виконані в належному обсязі, є способом формування висновків, пов'язаних з цілями завдання.
2. Оцінка ризику при плануванні завдання.
Відповідно до стандарту 2210.А 1 внутрішні аудитори повинні провести попередню оцінку ризиків, пов'язаних з об'єктом перевірки. Цілі завдання повинні відображати результати цієї оцінки. Для досягнення цього:
Внутрішні аудитори враховують проведену керівництвом оцінку ризиків, пов'язаних з діяльністю, що перевіряється. Внутрішні аудитори також враховують:
• надійність оцінки ризику, зробленої керівництвом;
• процеси моніторингу, звітності та вирішення питань, пов'язаних з ризиками та заходами контролю, що здійснюються керівництвом;
• звіти керівництву щодо подій, в яких було перевищено рівень ризик-апетиту організації, а також реагування з боку керівництва на такі звіти;
• ризики в інших сферах діяльності організації, які б могли розглядатися як релевантні стосовно діяльності, що перевіряється. Внутрішні аудитори збирають або оновлюють загальну інформацію про діяльності, що будуть перевірятися, щоб визначити вплив на цілі та обсяг завдання.
Внутрішні аудитори стисло викладають результати перевірки оцінки ризику, проведеної керівництвом, огляду загальної інформації та опитування. Узагальнені результати висвітлюють:
• важливі питання завдання та причини їх поглибленого вивчення:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішній аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування аудиторського завдання“ на сторінці 2. Приємного читання.
