Певний ризик засобів контролю завжди спостерігається через обмеження, які властиві будь-якій системі бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Для виявлення впливу цих обмежень аудитор здійснює процедури тестування. У робочому документі “Визначення ризику СВК і СБО” (табл. 5.3) наведено зразок тесту, що є переліком питань, на які аудитор дає відповіді у процесі вивчення системи обліку і внутрішнього контролю. Після відповіді на питання аудитор встановлює розумні, на його думку, межі ризику СВК і СБО і визначає їх попереднє значення. Ризик контролю означає міру очікування аудитором вірогідності невиявлення системою внутрішнього контролю помилок в обліку і звітності, що перевищують допустиму величину, тобто це ризик наявності помилок в обліку після перевірки системою внутрішнього контролю. Звичайно це значення – в межах від 0,3 до 0,5.
Ризик невиявлення означає міру готовності аудитора визнати вірогідність не виявлення в процесі проведення аудиту помилок, що перевершують допустиму величину. Згідно із статистикою цей ризик складає близько 0.1 (приблизно 10%). Попередня оцінка ризику засобів контролю є процесом визначення ефективності систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю підприємства з погляду запобігання або виявлення і виправлення суттєвих викривлень.
В процесі аудиту відбувається більш правильне розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю в результаті виконання тестів системи внутрішнього контролю (СВК) і тестів системи бухгалтерського обліку (СБО). Вони дозволяють провести переоцінку суттєвості кожної конкретної статті балансу виходячи з уточненого значення ризику засобів контролю.
Таблиця 5.3
Відомість оцінки ризику системи внутрішнього контролю
| № | Питання | Відповідь | Примітка |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Чи існує в структурі підприємства підрозділ, який займається внутрішнім аудитом? | ||
| 2 | Перевірки системи внутрішнього контролю здійснюються (вказати періодичність) | ||
| 3 | Чи є документи про результати проведення перевірок? | ||
| 4 | Ревізійна комісія, що функціонує в організації (проводить перевірки і ревізії чи ні) | ||
| 5 | Персонал, зайнятий в системі внутрішнього контролю (яку має освіту) | ||
| 6 | Попередня аудиторська перевірка | ||
| 7 | Акціонери-власники організації | ||
| 8 | Система охорони і контролю за відпуском і вивозом продукції | ||
| 9 | Контроль над проектами в організації здійснюється ... | ||
| 10 | Доцільність інвестицій організації | ||
| 11 | Оцінка доцільності залучення | ||
| 12 | Чи існує в організації підрозділ, що аналізує і узагальнює фінансово-бухгалтерську інформацію | ||
| 13 | Система оцінки фінансового стану в організації (чи є і яка) | ||
| 14 | Контроль системи обліку діяльності виробничих підрозділів в організації (чи є і який) | ||
| Межі ризику: | Нижня · (не менше 0.2) | Верхня (не більше 1.0) | |
| РИЗИК СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ | |||
Таблиця 5.4
Відомість оцінки ризику невиявлення помилок і викривлень бухгалтерської звітності
| № | Питання | Відповідь | Примітка |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Даний клієнт є для нас новим чи старим | ||
| 2 | Для проведення аудиторської перевірки робоча група сформована | ||
| 3 | Технічне оснащення аудиторської групи | ||
| 4 | Методологічне забезпечення проведення аудиту: | ||
| 5 | Інформаційне забезпечення проведення аудиту | ||
| 6 | Досвід проведення перевірок в організаціях такого ж профілю, що і клієнт | ||
| 7 | В якому обсязі було виконано планування майбутньої перевірки | ||
| 8 | Очікувана форма представлення клієнтом суттєвої інформації виглядає так: | ||
| 9 | Про психологічну сумісність членів аудиторської групи можна сказати, що: | ||
| 10 | Умови роботи аудиторської групи у клієнта | ||
| Межі ризику: | Нижня (не менше 0.01) | Верхня (не більше 0,5) | |
| РИЗИК НЕВИЯВЛЕННЯ ПОМИЛОК І ВИКРИВЛЕНЬ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ | |||
Оцінка прийнятного аудиторського ризику.
На основі одержаних значень складових аудиторського ризику аудитор оцінює загальний аудиторський ризик АР. При використанні розрахункового методу аудиторський ризик визначається за формулою (5.1). Розрахунок здійснюється у робочому документі, зразок якого наведено нижче (табл. 5.5).
Таблиця 5.5
Визначення аудиторського ризику
| Властивий ризик (ВР) | ||
| Ризик системи внутрішнього контролю (РК) | ||
| Ризик невиявлення помилок (PH) | ||
| Величина аудиторського ризику (АР) | (%) | |
| ПРИМІТКА. Величину прийнятного аудиторського ризику більшість аудиторів звичайно приймає не більше 5%. У разі перевищення цієї величини необхідно вжити заходів зі зменшення ризику невиявлення суттєвих помилок. | ||
Одержане значення величини аудиторського ризику повинно бути прийнятним для аудитора. Більшість аудиторів вважає, що величина прийнятного аудиторського ризику не повинна перевищувати 5%, хоча будь-яких офіційних норм граничного значення аудиторського ризику не встановлено.
Модель аудиторського ризику (формула 5.1) передбачає використання імовірнісних величин. При перевірці аудитор прагне досягти такого результату, щоб він міг оцінити аудиторський ризик на прийнятному рівні. Прийнятний аудиторський ризик – це суб'єктивно встановлений рівень ризику, котрий готовий взяти на себе аудитор. Полягає він у тому, що у фінансовій звітності будуть виявлені похибки після завершення аудиту і подання аудиторського висновку без застереження.
Якщо аудитор установлює для себе менший рівень аудиторського ризику, то це означає, що він прагне до більшої впевненості Утому, що фінансова звітність не має суттєвих погрішностей. Нульовий ризик означав би повну впевненість у цьому, а 100-відсо-
тковий ризик – повну невпевненість. Ступінь ризик)' може коливатися у діапазоні між нулем і одиницею (від 0 до 100%), але не може бути ні вищим, ні нижчим цих значень. Повна гарантія (нульовий ризик) точності фінансової звітності економічно не доцільна, бо для цього аудитору необхідно не вибірковим, а суцільним способом перевірити всю документацію, а також у разі потреби залучити до проведення аудиту експертів з технологічних, маркетингових питань та інших фахівців. Такий аудит буде довготривалим, не оперативним, дорого коштуватиме для клієнта та не завжди сприятиме удосконаленню його діяльності.
Оскільки з трьох складових ризику від аудитора залежить лише ризик не виявлення, то він прагне здійснити таку кількість операцій, роботи, щоб досягти прийнятної величини загального ризику АР. Тому на практиці модель ризику використовується у наступному вигляді:
РН=АР/(ВР X РК) (5.3)
Використання моделі аудиторського ризику у такому вигляді е основою планування аудиту, оскільки дає змогу зрозуміти скоріше якісний, ніж кількісний взаємозв'язок окремих складових аудиторського ризику й оцінити обсяг майбутньої роботи. Модель більш придатна для приблизної оцінки, ніж для точного розрахунку аудиторського ризику. Для ефективного плану перевірки необхідно визначити ризик невиявлення.
Розмір оцінки аудиторського ризику може не тільки виражатися у відсотках, коефіцієнтах, абсолютному числовому значенні, а й визначатися аудитором усно, з використанням якісних критеріїв: “низький”, “середній”, “високий”, що часто застосовується на практиці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішній аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аудиторський ризик“ на сторінці 3. Приємного читання.
