Синтетичний облік відвантаження й реалізації товарів в оптових підприємствах ведуть аналогічно до обліку реалізації готової продукції на промислових підприємствах.
У бартерних (товарообмінних) угодах замість грошових розрахунків використовують обмін товарами за відповідною угодою.
За бартерного обміну підприємство, з одного боку, має відображати реалізацію товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) а з іншого - процес їх придбання (оминаючи грошові розрахунки). Днем здійснення обігу вважають день передання за бартером матеріальних цінностей покупцеві. У бухгалтерському облік за бартерного обміну вартість товарів у порядку бартерних операцій відображають за дебетом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" і кредитом рахунка 702 "Дохід від реалізації товарів". Одержані за бартером матеріальні цінності мають бути відображені за дебетом матеріальних та інших рахунків і кредитом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". Заборгованість покупця погашається взаємним заліком заборгованості постачальнику й покупцю з урахуванням податків: дебет рахунка 63"Розрахунки з постачальниками та підрядниками" і кредит рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками". Товарообмін здійснюють за договірними цінами.
Первинна вартість товарів, отриманих у межах бартерних угод, формується з огляду на характер самої угоди. Обмінні (бартерні) операції поділяють на операції з обліку подібних і неподібних товарів.
Окремим видом торгівлі є комісійна торгівля. Загалом організація обліку господарських засобів, витрат обігу здійснюється за методикою, прийнятою для торгівлі. Однак порядок відображення розрахункових операцій між комісіонером (посередницькою організацією), комітентом (продавцем або покупцем товарів) і покупцем (постачальником) товарів має певні особливості. Аналітичний облік здійснюють за видами товарів і підприємствами (особами), комісіонерами.
Під час оприбуткування товарів на підприємствах роздрібної торгівлі встановлюють відсоток торговельної націнки, облік якої ведуть на субрахунку 285 "Торгова націнка". На підставі Звіту про обіг товарів роблять записи у регістрах бухгалтерського обліку з нарахування торговельної націнки: дебет рахунків 281, 282 і кредит рахунка 285. Наприкінці звітного періоду складають розрахунок розподілу торгівельної націнки між реалізованими Й нереалізованими товарами.
Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначають діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів. Списання за розрахунками суми торговельної націнки на реалізовані товари відображають за дебетом субрахунка 285 і кредитом субрахунків 281 і 282.
Облік одержаних товарів підприємством роздрібної торгівлі здійснюють залежно від того, за якими цінами одержано товари - регульованими чи нерегульованими. При цьому роздрібне торговельне підприємство одержує у розпорядження торговельну знижку в повному розмірі у разі, якщо придбання товарів безпосередньо у постачальників- виробників товарів. Якщо товар у роздрібну мережу находить через посередницьку ланку, тобто від торговельних баз і складів, то роздрібне підприємство одержує торговельну знижку не в повному обсязі, а частку ЇЇ, що відповідає плановим витратам і нагромадженням у цій ланці. Іншу частину торгівельної знижки утримують на користь торгівельних баз і складів.
Аналітичний облік товарів у роздрібній торгівлі ведуть за місцями зберігання та матеріально-відповідальними особами або бригадами (за бригадної матеріальної відповідальності продавців). Одержують товари, як правило, матеріально-відповідальні особи.
Ваговий товар, що надійшов, приймають за чистою масою (маса нетто), тобто без обліку маси тари. Тому в товарних документах окремо фіксують масу тари. Облік товарів проводять за місцями їх зберігання та матеріально-відповідальними особами лише у вартісному вираженні без розподілу за окремими товарами. Кількісний облік товарів зазвичай здійснюють за товарами, стосовно яких потрібен особливий контроль (коштовне каміння, вироби із золота тощо).
На кожну матеріально-відповідальну особу відкривають особовий рахунок, в якому роблять записи з оприбуткування й витрачання товарів і виводять залишки на звітну дату. Кожна матеріально-відповідальна особа складає у встановлений термін товарний звіт, який із доданими до нього прибутково-видатковими документами є підставою для запису за рахунками синтетичного й аналітичного обліку в Журналі-ордері 5 або 5-А (розділ IV).
Суму виручки встановлюють на підставі показників касового лічильника й одночасного підрахунку чеків у продавців. Підставою для відображення в обліку операцій із реалізації товарів є звіт касира і товарний звіт матеріально-відповідальної особи (із доданими документами).
Відпуск товарів у дрібнороздрібну мережу (кіоски, ларьки, лотки) оформлюють видатково-прибутковими накладними, які виписують у двох примірниках. Один примірник передають особі, яка одержала товар, другий залишається в матеріально відповідальної особи, яка відпустила товар. У накладній зазначають найменування, ґатунок, продажну ціну й вартість відпущених товарів. У бухгалтерії відпуск товарів у дрібнороздрібну мережу реєструють у Книзі обліку дрібнооптового відпуску товарів і розрахунків із продавцями.
Після реєстрації товарів продавці здають виручку до каси фірми (магазину) про що роблять відмітку у видатково-прибутковій накладній із зазначенням номера і дати прибуткового касового ордера, завіреного підписом бухгалтера. У встановлений термін матеріально-відповідальні особи, за якими закріплена дрібнороздрібна мережа, передають використані видатково-прибуткові накладні до бухгалтерії. У графі "Прибуток" товарного звіту в хронологічному порядку перелічують усі видатково-прибуткові накладні, на підставі яких були оприбутковані товари і тара. У графі "Видаток" на підставі виписаних квитанцій показують суму виручки від реалізації товарів. В окремій графі відображають вартість повернених товарів. Перевірені товарні звіти записує бухгалтеру "Відомість прийнятих від підзвітних матеріально відповідальних осіб товарних звітів", на підставі яких складають кореспонденції рахунків (табл.3.21).
Таблиця 3.21. Облік роздрібного товарообороту
| Дебет | Кредит | |
| 1. Передано підзвітними особами сума виручки за товари за продажними цінами · Відображається ПДВ | 301 311 704 | 702 641 |
| 2. Списують вартість реалізованих товарів за продажними цінами на підставі товарних звітів матеріально-відповідальних осіб | 902 | 283 |
| 3. Списується торгівельна націнка (знижка) | 285 | 283 |
| 4. Відображається списання витрат і доходів від реалізації товарів | 791; 791; 702; 791 | 902; 704; 791; 441 |
Реалізація товарів у роздрібних торгових підприємствах здійснюють, як правило, за готівку. Виручку від реалізації товарів, що надходить в касу, оприбутковують під звіт касира.
Розрахунки за товари і надані послуги на підприємствах торгівлі проводяться готівкою або в безготівковій формі (платіжними карточками, платіжними чеками, платіжними дорученнями тощо) з використанням реєстраторів розрахункових операцій (електронних контрольно-касових апаратів, електронних контрольно-касових реєстраторів, комп'ютерно-касових систем тощо) або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книг.
Покупцям після оплати вартості товарів і послуг готівкою вилають розрахункові документи (касові чеки, розрахункові квитанції тощо). Оплату окремих товарів високої продажної вартості можна проводити через банк розрахунковими чеками. Готівкову виручку від реалізації товарів підприємствами роздрібної торгівлі вносять до банку для зарахування на поточний рахунок. При цьому на підставі квитанції, виданої банком чи копії супровідної відомості на здачу виручки інкасаторам складається кореспонденція рахунків: дебет рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" і кредит субрахунку 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті". Такий порядок зумовлено тим, що банк передані йому гроші зараховує на рахунок торговельного підприємства і на підставі виписки банку складається кореспонденція рахунків дебет рахунка 791 і кредит рахунка 902.
Сальдо рахунка 33 "Інші кошти", субрахунок 3 "Грошові кошти в дорозі" може бути лише дебетовим. Якщо окремі суми на 1 число наступного місяця не будуть переказані на рахунок торговельного підприємства, бухгалтерія має вжити заходів, аби розшукати суми, які не надійшли.
Якщо товари реалізують у кредит, їхню вартість цілком включають до валового доходу торговельного підприємства за датою фактичного відпуску товарів покупцеві. Тому на всю вартість реалізованих у кредит товарів складають кореспонденції рахунків (табл. 3.22.)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облік торговельно-постачальницької діяльності сільськогосподарських кооперативів“ на сторінці 10. Приємного читання.
