• на момент реєстрації заборгованості до статутного капіталу дебетують рахунок 46 "Неоплачений капітал" і кредитують рахунок 40 "Зареєстрований (пайовий) капітал";
• при відображенні вартості товару, отриманого від засновника як внесок до статутного капіталу, дебетують рахунок 281 і кредитують рахунок 46.
При зберіганні товару можлива втрата його первісної вартості внаслідок будь-яких причин. При оцінці залишків товарів на дату складання балансу та інших виробничих обставин виникають господарські ситуації: уцінка товарів та списання товарів у зв'язку із псуванням, природними втратами та розкраданням.
Порядок уцінки регламентується спеціальним Положенням.
Кореспонденції рахунків з уцінки і дооцінки товарів відображена в табл. 3.16.
Таблиця 3.16. Облік переоцінки товарів
| Дебет | Кредит | |
| 1. Відображається уцінка товарів | 84 | 281 |
| 949 | 84 | |
| 791 | 949 | |
| 2. Проведена дооцінка уцінених раніше товарів у сумі, що не перевищує раніше проведеної уцінки | 281 | 719 |
| 719 | 791 |
Перевищення балансової вартості товарів над їхньою справедливою вартістю відображається кореспонденцію рахунків: дебет рахунка 946 і кредит рахунку 28.
Якщо чиста вартість реалізації раніше уцінених товарів із активами на дату балансу й далі збільшується, тоді на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих товарів: дебет рахунка 946 і кредит рахунку 28.
Собівартість реалізованих товарів - це первісна вартість товарів, що вибули, Собівартість реалізованої продукції власного виробництва - це первісна вартість продуктів (сировини) витрачених на ЇЇ виготовлення.
Згідно з П(С)БО 9 "Запаси" оцінку товарів (продукції) при їх продажу та іншому відбутті здійснюють за одним з таких методів: ціни продажу; ідентифікованої собівартості відповідної одиниці товарів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження товарів (ФІФО); нормативних затрат.
Метод оцінки матеріальних цінностей при їх вибутті підприємство обирає самостійно (з урахуванням особливостей, викладених у самих методах). Підприємство самостійно визначає доцільність використання різних методів для визначення собівартості запасів.
Оцінка за методом ціни продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі та ресторанного господарства середнього відсотку торговельної націнки на товари (націнки ресторанного господарства).
Цей метод застосовують підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.
Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.
Суму торговельної націнки на реалізовані товари визначають як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.
Метод ціни продажу підприємства можуть застосовувати у випадку, якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані (п. 22 П(С)БО 9 "Запаси"),
Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їх найменування або однорідна група (вид). В одну групу об'єднують товари з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.
Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів можуть застосовувати при незначній номенклатурі товарів (продукції), що існують на підприємстві. Облік надходження товарів, їх вибуття та залишків здійснюють за конкретними партіями. Такий метод звичайно застосовують для визначення собівартості індивідуальних товарів при торгівлі автомобілями, коштовностями і такого іншого. Можливість застосування цього методу на практиці обмежена через різноманітність номенклатури і велику кількість однакових товарів (продукції).
Оцінка за методом середньозваженої собівартості проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.
Оцінка запасів за методом собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) базується на припущенні, що запаси вибувають у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображено в бухгалтерському обліку), тобто запаси які першими вибувають, оцінюють за собівартістю перших за часом надходження запасів. Використання методу ФІФО максимально наближає вартість запасів до поточної ринкової вартості.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облік торговельно-постачальницької діяльності сільськогосподарських кооперативів“ на сторінці 6. Приємного читання.
