Облік торговельно-постачальницької діяльності сільськогосподарських кооперативів

Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах

• на момент реєстрації заборгованості до статутного капіталу дебетують рахунок 46 "Неоплачений капітал" і кредитують рахунок 40 "Зареєстрований (пайовий) капітал";

• при відображенні вартості товару, отриманого від засновника як внесок до статутного капіталу, дебетують рахунок 281 і кредитують рахунок 46.

При зберіганні товару можлива втрата його первісної вартості внаслідок будь-яких причин. При оцінці залишків товарів на дату складання балансу та інших виробничих обставин виникають господарські ситуації: уцінка товарів та списання товарів у зв'язку із псуванням, природними втратами та розкраданням.

Порядок уцінки регламентується спеціальним Положенням.

Кореспонденції рахунків з уцінки і дооцінки товарів відображена в табл. 3.16.

Таблиця 3.16. Облік переоцінки товарів

Зміст операціїКореспонденція рахунків
ДебетКредит
1. Відображається уцінка товарів84281
94984
791949
2. Проведена дооцінка уцінених раніше товарів у сумі, що не перевищує раніше проведеної уцінки281719
719791

Перевищення балансової вартості товарів над їхньою справедливою вартістю відображається кореспонденцію рахунків: дебет рахунка 946 і кредит рахунку 28.

Якщо чиста вартість реалізації раніше уцінених товарів із активами на дату балансу й далі збільшується, тоді на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих товарів: дебет рахунка 946 і кредит рахунку 28.

Собівартість реалізованих товарів - це первісна вартість товарів, що вибули, Собівартість реалізованої продукції власного виробництва - це первісна вартість продуктів (сировини) витрачених на ЇЇ виготовлення.

Згідно з П(С)БО 9 "Запаси" оцінку товарів (продукції) при їх продажу та іншому відбутті здійснюють за одним з таких методів: ціни продажу; ідентифікованої собівартості відповідної одиниці товарів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження товарів (ФІФО); нормативних затрат.

Метод оцінки матеріальних цінностей при їх вибутті підприємство обирає самостійно (з урахуванням особливостей, викладених у самих методах). Підприємство самостійно визначає доцільність використання різних методів для визначення собівартості запасів.

Оцінка за методом ціни продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі та ресторанного господарства середнього відсотку торговельної націнки на товари (націнки ресторанного господарства).

Цей метод застосовують підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.

Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Суму торговельної націнки на реалізовані товари визначають як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Метод ціни продажу підприємства можуть застосовувати у випадку, якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані (п. 22 П(С)БО 9 "Запаси"),

Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їх найменування або однорідна група (вид). В одну групу об'єднують товари з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.

Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів можуть застосовувати при незначній номенклатурі товарів (продукції), що існують на підприємстві. Облік надходження товарів, їх вибуття та залишків здійснюють за конкретними партіями. Такий метод звичайно застосовують для визначення собівартості індивідуальних товарів при торгівлі автомобілями, коштовностями і такого іншого. Можливість застосування цього методу на практиці обмежена через різноманітність номенклатури і велику кількість однакових товарів (продукції).

Оцінка за методом середньозваженої собівартості проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка запасів за методом собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) базується на припущенні, що запаси вибувають у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображено в бухгалтерському обліку), тобто запаси які першими вибувають, оцінюють за собівартістю перших за часом надходження запасів. Використання методу ФІФО максимально наближає вартість запасів до поточної ринкової вартості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облік торговельно-постачальницької діяльності сільськогосподарських кооперативів“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ОСНОВИ ПОБУДОВИ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КООПЕРАТИВАХ

  • Організаційні засади фінансового обліку

  • Облік оборотних активів сільськогосподарських кооперативів

  • Облік запасів та малоцінних і швидкозношуваних предметів кооперативу

  • Облік палива

  • Облік необоротних активів сільськогосподарських кооперативів

  • Облік вибуття основних засобів

  • Облік основних засобів в оренді

  • У орендаря

  • Порядок нарахування зносу (амортизації) необоротних активів

  • Прямолінійний метод

  • Метод прискореного зменшення залишкової вартості

  • Виробничий метод нарахування амортизації

  • Облік зносу (амортизації) необоротних активів

  • Облік інших необоротних активів

  • Облік розрахунків у кооперативі

  • Розрахунки за виданими авансами

  • Облік розрахунків за претензіями

  • Облік розрахунків з іншими дебіторами

  • Облік резерву сумнівних боргів

  • Облік короткострокових зобов'язань

  • Облік розрахунків з оплати праці

  • Облік фінансових результатів, капіталу та інших пасивів

  • Склад і облік фінансових результатів, пов'язаних з реалізацією

  • ОБЛІК ВИРОБНИЦТВА

  • Облік витрат за біологічними перетвореннями

  • Основи калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських кооперативів

  • Облік виходу продукції сільськогосподарських кооперативів за справедливою вартістю та доходів від первісного визнання активів

  • ОБЛІК РОБІТ ТА ПОСЛУГ АГРОСЕРВІСНИХ КООПЕРАТИВІВ

  • Облік автотранспортного та ремонтно-технічного обслуговування

  • Облік робіт та витрат машинно-тракторного парку

  • Облік витрат і доходів інших видів аграрного сервісу

  • Облік витрат і калькулювання собівартості продукції переробних виробництв

  • Облік торговельно-постачальницької діяльності сільськогосподарських кооперативів
  • Облік підрядних будівельних робіт

  • Облік витрат та послуг виробництв з комунального та соціального обслуговування сільського населення

  • Облік державного фінансування розвитку виробництва продукції рослинництва і тваринництва

  • ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ

  • Облік власного капіталу сільськогосподарських кооперативів

  • Особливості формування, використання та облік фінансових результатів

  • Облік земельних ділянок у кооперативах

  • ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ОООДАТКУВАННЯ ТА ЗВІТНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ

  • Особливості обліку податків

  • Загальні вимоги до звітності

  • Особливості складання фінансової звітності

  • Баланс (Звіт про фінансовий стан)

  • Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)

  • Звіт про рух грошових коштів

  • Література