Облік торговельно-постачальницької діяльності сільськогосподарських кооперативів

Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах

На субрахунку 285 "Торгова націнка" торгівельні підприємства, які обліковують товари за продажними цінами, відображають торговельні націнки на товари, тобто різницю між покупною й продажною (роздрібною) вартістю товарів. Цей субрахунок пасивний, регулювальний стосовно рахунків 281-284, контрактивний. За кредитом відображають збільшення суми торгових націнок, за дебетом - зменшення їх.

Підприємства, що ведуть відокремлений облік транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), для обліку їх використовують окремий субрахунок рахунка 28, наприклад, 286 "Транспортно-заготівельні витрати". Рахунок активний, регулювальний, доповнювальний. За дебетом цього субрахунка відображають суми понесених ТЗВ, за кредитом - списання їх за спеціальним розрахунком за призначенням.

До звітної документації включають згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунка 28.

Приймання товарів на складах торгового підприємства здійснюють матеріально відповідальні особи на підставі супровідних документів (товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, сертифікатів, платіжних вимог-доручень тощо). На підставі цих первинних документів, що надходять від постачальника, здійснюють перевірку дотримання умов постачання за найменуванням товарів, їхньою масою, кількістю, асортиментом та якістю. Якщо кількість і якість товарів відповідає документам постачальників, то на одному із документів постачальника матеріально-відповідальна особа ставить свій підпис і штамп, чим підтверджує прийняття товарів на відповідальне зберігання.

Порядок кількісного та якісного приймання товарів покупцем залежить від того, надходять вони в тарі чи без неї. За більшістю груп товарів встановлено певний порядок приймання їх. Незатарені товари приймають за кількістю під час надходження їх. Товари в тарі приймають спочатку за масою брутто та кількістю місць, а за масою нетто і кількістю одиниць одночасно при розкритті тари, але не пізніше 10 діб (за товарами, що швидко псуються - 24 години) від моменту одержання товарів. Граничний термін приймання товарів за якістю від місцевих постачальників становить 10 діб від дня одержання товарів, від іногородніх- 20 діб від дня прибуття товарів на станцію призначення. Товари, які швидко псуються, приймають за якістю одночасно з прийманням їх за кількістю, тобто впродовж 24 годин від моменту одержання вантажу. Приймання імпортних товарів за кількістю, якістю й комплектністю, що надійшли в тарі іноземних фірм, має здійснюватися, за обов'язкової участі експерта.

За окремими продовольчими товарами, за якими утворюються відходи в процесі підготовки їх до продажу, матеріально-відповідальні особи проводять оприбуткування за масою нетто (за вирахуванням відходів за встановленими нормами). Розрахунок розмірів відходів за затвердженими нормами проводять безпосередньо на підставі супровідних документів постачальників. Під час оприбуткування товару на підставі зазначеного розрахунку зменшують торгівельну націнку на вартість відходів.

Якщо лід час приймання товарів тару не розкривають, тоді товари приймають без перевірки фактичної наявності їх, про що роблять позначку в супровідних документах.

Приймання товарів, які надійшли без супровідних документів постачальників здійснюють за фактичної наявності товарів. У разі виявлення нестачі товару або його низької якості торгова організація пред'являє постачальникові претензію. Для ефективності обліку розрахунків за претензіями необхідно вести аналітичний облік за кожним дебітором-постачальником, якому пред'явлено претензію, датами виникнення і погашення заборгованості, строками позовної давності та визначати форми погашення заборгованості.

Облік товару проводять за місцями зберігання і матеріально-відповідальними особами або бригадами (у разі бригадної матеріальної відповідальності продавців). На кожну матеріально-відповідальну особу в бухгалтерії торгового підприємства відкривають окремий особовий рахунок, на якому здійснюють записи щодо надходження й відпустку товарів і виводять залишок на звітну дату.

На підставі документів звіту про рух товарів проводяться записи в регістри бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік тари ведуть за її видами. За характером використання тару поділяють на: інвентарну, багатооборотну й однооборотну.

До інвентарної належить тара, яку постійно використовують на підприємстві для зберігання товарів на складах (у коморах) або багаторазового використання. Інвентарну тару залежно від терміну ЇЇ експлуатації та вартості обліковують у складі запасів, основних засобів або інших необоротних матеріальних активів.

Багатооборотну тару використовують для перевезення товарів від складу постачальника до місця зберігання й реалізації. Як правило, тара надходить від постачальників на підприємство разом із товаром, тому операції з її обігу відображають в обліку аналогічно до обліку товарів. Аналітичний облік її ведуть у натуральному й вартісному вираженні за матеріально-відповідальними особами. Матеріально-відповідальні особи ведуть оперативний натуральний облік тари в картках складського обліку або у товарних книгах.

Звільнену від товарів тару торговельні підприємства мають повертати постачальникам, які сплачують її вартість за приймальними цінами.

Однооборотна тара (коробки, папір, інші пакувальні матеріали) використовується один раз, підлягає знищенню (і у бухгалтерському обліку не відображається), її вартість відносять до вартості затареного товару.

Тару, що вивільнилася з-під товарів, роздрібні підприємства можуть (мають) повертати постачальникам або здавати тароприймальним чи тароремонтним підприємствам для повторного використання. Дерев'яну тару оприбутковують і обліковують за цінами придбання. Деякі види тари (мішки) можна оприбутковувати не за цінами придбання, а за цінами, встановленими для повернення цієї тари.

Синтетичний облік наявності й обігу тари здійснюють на рахунках:

• 109 "Інші основні засоби" (інвентарна тара, що слугує понад рік і більш один операційний цикл, або перевищує встановлену на підприємстві вартість);

• 115 "Інвентарна тара" (інвентарна тара, що слугує понад рік і не більш один операційний цикл, або не перевищує встановлену на підприємстві вартість);

• 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (інвентарна тара із терміном експлуатації до року);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облік торговельно-постачальницької діяльності сільськогосподарських кооперативів“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ОСНОВИ ПОБУДОВИ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КООПЕРАТИВАХ

  • Організаційні засади фінансового обліку

  • Облік оборотних активів сільськогосподарських кооперативів

  • Облік запасів та малоцінних і швидкозношуваних предметів кооперативу

  • Облік палива

  • Облік необоротних активів сільськогосподарських кооперативів

  • Облік вибуття основних засобів

  • Облік основних засобів в оренді

  • У орендаря

  • Порядок нарахування зносу (амортизації) необоротних активів

  • Прямолінійний метод

  • Метод прискореного зменшення залишкової вартості

  • Виробничий метод нарахування амортизації

  • Облік зносу (амортизації) необоротних активів

  • Облік інших необоротних активів

  • Облік розрахунків у кооперативі

  • Розрахунки за виданими авансами

  • Облік розрахунків за претензіями

  • Облік розрахунків з іншими дебіторами

  • Облік резерву сумнівних боргів

  • Облік короткострокових зобов'язань

  • Облік розрахунків з оплати праці

  • Облік фінансових результатів, капіталу та інших пасивів

  • Склад і облік фінансових результатів, пов'язаних з реалізацією

  • ОБЛІК ВИРОБНИЦТВА

  • Облік витрат за біологічними перетвореннями

  • Основи калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських кооперативів

  • Облік виходу продукції сільськогосподарських кооперативів за справедливою вартістю та доходів від первісного визнання активів

  • ОБЛІК РОБІТ ТА ПОСЛУГ АГРОСЕРВІСНИХ КООПЕРАТИВІВ

  • Облік автотранспортного та ремонтно-технічного обслуговування

  • Облік робіт та витрат машинно-тракторного парку

  • Облік витрат і доходів інших видів аграрного сервісу

  • Облік витрат і калькулювання собівартості продукції переробних виробництв

  • Облік торговельно-постачальницької діяльності сільськогосподарських кооперативів
  • Облік підрядних будівельних робіт

  • Облік витрат та послуг виробництв з комунального та соціального обслуговування сільського населення

  • Облік державного фінансування розвитку виробництва продукції рослинництва і тваринництва

  • ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ

  • Облік власного капіталу сільськогосподарських кооперативів

  • Особливості формування, використання та облік фінансових результатів

  • Облік земельних ділянок у кооперативах

  • ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ОООДАТКУВАННЯ ТА ЗВІТНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ

  • Особливості обліку податків

  • Загальні вимоги до звітності

  • Особливості складання фінансової звітності

  • Баланс (Звіт про фінансовий стан)

  • Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)

  • Звіт про рух грошових коштів

  • Література