Розділ «2. Джерела фінансової інформації. Результати господарсько-фінансової діяльності підприємства. Доходи і видатки підприємства: види, склад, порядок використання»

- собівартість реалізованих виробничих запасів;

- втрати від операційної курсової різниці;

- втрати від знецінювання запасів;

- втрати від псування цінностей;

- визнані штрафи, пені, неустойки;

- витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

- інші витрати пов'язані з операційною діяльністю.

П. За способом віднесення на собівартість об'єкта віднесення витрати поділяють на прямі та непрямі

Прямі - безпосередньо пов'язані з виробництвом певного товару, роботи, послуги і можуть бути розраховані на одиницю (собівартість одиниці продукції).

Непрямі - витрати пов'язані не з виробництвом товарів робіт, послуг, а з процесом виробництва в цілому (утримання та експлуатація будівель, споруд, машин, заробітна плата управлінців тощо). Непрямі витрати безпосередньо не можна обчислити на одиницю продукції. їх розподіляють на підставі певних обраних ознак. На практиці, в основному, непрямі витрати розподіляються пропорційно заробітній платі або пропорційно собівартості коефіцієнто-машино-годин тощо.

Ш. За ступенем однорідності економічного змісту витрати поділяються на елементні та комплексні

Елементні (прості) витрати - однорідні за складом і мають єдиний економічний зміст (наприклад, матеріальні, оплата праці, витрати на соціальне страхування тощо).

Комплексні - різнорідні витрати, що охоплюють декілька елементів витрат (наприклад, витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські та інші).

IV. За ступенем залежності від обсягів виробництва або впливу на обсяги виробництва, витрати поділяють на постійні (умовно-постійні) та змінні.

Постійні витрати залишаються незмінними (або майже незмінними) протягом певного часу, не залежать від обсягів виробництва. Це, наприклад, витрати на обслуговування і управління виробництвом, амортизаційні відрахування, проценти за кредит, сплата податків тощо.

Змінні витрати прямо залежать від обсягів виробництва (наприклад, зростають разом зі зростанням обсягів виробництва). Це витрати на сировину, паливо, заробітну плату працівників основних цехів та дільниць.

Підприємство має господарювати таким чином, щоб загальні витрати (сума постійних та змінних) були менші, ніж дохід від продажу (реалізації) продукту його діяльності. Тільки в цьому випадку фірма може розраховувати на прибуток.

Поділ витрат на постійні та змінні визначає період діяльності підприємства: короткостроковий або довгостроковий.

Період діяльності підприємства (фірми) в якому вона може вплинути на обсяг виробництва лише змінюючи змінні витрати називають короткостроковим.

Період діяльності підприємства (фірми) в якому для впливу на обсяги виробництва воно задіює усі витрати (постійні і змінні) називають довгостроковим. Таким чином у довгостроковому періоді діяльності підприємства (фірми) всі витрати розглядаються як змінні.