Розділ «2. Джерела фінансової інформації. Результати господарсько-фінансової діяльності підприємства. Доходи і видатки підприємства: види, склад, порядок використання»

Аналіз фінансової звітності

Економічні (неявні) витрати це - витрати втрачених можливостей або

альтернативні витрати. По суті це ті доходи, від яких підприємство відмовилось при виборі варіанту більш ефективного використання ресурсів, що йому належать. До таких витрат відносять: процент на власний капітал, орендна плата за приміщення, плата за менеджерську роботу власника підприємства тощо. Витрати втрачених можливостей дозволяють вибрати з усіх можливих варіантів використання власних ресурсів найбільш ефективний. В умовах ринкової економіки неявні витрати визначають значення економічного прибутку і перспективи діяльності підприємства на обраному напрямку.

Вибір діяльності це насамперед вибір капіталовкладень. Подальші управлінські рішення пов'язані з вибором оптимального обсягу продукції, що забезпечує підприємству максимальний прибуток.

У практиці вітчизняних підприємств при підрахунку витрат віддають перевагу показнику собівартості продукції.

Собівартість - це синтетичний показник, який характеризує витрати підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Дане визначення включає такі важливі положення:

- собівартість відображає скільки і яких ресурсів було використано при виробництві продукції та її реалізації;

- величина використаних ресурсів має грошовий характер вираження;

- визначення собівартості завжди пов'язане з конкретними цілями і завданнями (виробництво, функціонування відділу, цеху, виріб тощо).

Залежно від функціонального призначення розрізняють: оптимальну, рахункову (нормативну), фактичну, середню, виробничу, комерційну собівартість.

Оптимальна собівартість. Установлюється за ідеальних умов виробництва. Визначити її можливо, але дотримуватися практично ні. Тому її величину завжди буде меншою за фактичну.

Рахункова собівартість відображає затрати, що очікуються у періоді підготовки виробництва того, чи іншого товару (послуги). При визначенні такої собівартості виходять з існуючого на час розрахунку рівня затрат.

Фактична собівартість - відображає дійсний рівень затрат, що склався за підсумковий період. Цей вид собівартості включає всі витрати включаючи (штрафи, пені, неустойки, збитки від стихійного лиха, скасування замовлень, тощо) і використовується для пошуку шляхів зниження витрат.

Виробнича складається із затрат на виготовлення товару і затрат на оплату праці управлінського, допоміжного персоналу, утримання офісів, тощо.

Середня - це довідкова собівартість, яка базується на попередніх результатах визначення собівартості і не відображає фактичних втрат.

Комерційна - включає виробничу собівартість та затрати, пов'язані з реалізацією товару.

Побудова обліку витрат на виробництво продукції підприємств здійснюється згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; П(С)БО 3; Ц(С)БО 16; типовими положеннями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції за видами діяльності, галузевими інструкціями та методичними рекомендаціями відповідно до особливостей організації виробництва.

На підприємствах собівартість розглядається у двох площинах:

А) за елементами витрат; Б) за статтями калькуляції.

Структура собівартості за елементами витрат характеризує загальний економічний стан підприємства, висвітлює джерела перевитрат або економії, а також виявляє загальні потреби підприємства у матеріальних, трудових, фінансових ресурсах для їх подальшого збалансування з усіма розділами виробничої програми. Структура собівартості за елементами витрат визначається у розрахунку на плановий обсяг виробництва. Розрізняють такі елементи: матеріальні витрати, затрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи. амортизація тощо. Групування витрат за елементами дає можливість сформувати кошторис витрат на виробництво та визначити структуру собівартості на підприємстві. На кожному підприємстві, у кожній галузі складається своє співвідношення між елементами витрат. Тому з точки зору підрахунку собівартості розрізняють: трудоємні, матеріалоємні, енергоємні, фондоємні та змішані галузі (підприємства).

Групування витрат за калькуляційними статтями використовується при калькулюванні різних об'єктів (продукції, робіт, послуг) і здійснюється відповідно до чинних типових положень з калькулювання собівартості продукції, які затверджуються урядом. Об'єкт калькулювання - це та продукція чи роботи, собівартість яких обчислюється. До об'єктів калькулювання належать: основна, допоміжна продукція (інструменти, енергія, запчастини та інше), послуги та роботи. Головним об'єктом калькуляції є готова продукції призначена на продаж. Калькулювання іншої продукції має допоміжне значення. Для кожного об'єкту калькулювання обирається калькуляційна одиниця (штук, маса, площа, об'єм тощо).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аналіз фінансової звітності» автора Тігова Т.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2. Джерела фінансової інформації. Результати господарсько-фінансової діяльності підприємства. Доходи і видатки підприємства: види, склад, порядок використання“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ФІНАНСІВ ТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

  • ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

  • Тема 1. Фінанси підприємницького сектору. Результати діяльності підприємства та їх інформаційне забезпечення

  • Фінанси підприємницького сектору

  • 2. Джерела фінансової інформації. Результати господарсько-фінансової діяльності підприємства. Доходи і видатки підприємства: види, склад, порядок використання
  • 3. Основи аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств. Методи та прийоми фінансового аналізу

  • 4. Оцінка фінансового стану підприємств. Показники фінансового стану підприємства та їх розрахунок

  • Тема 2. ПРЕДМЕТ, МЕТОД, ОБ'ЄКТИ ТА ПРИНЦИПИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

  • 4. Поняття методу бухгалтерського обліку та його прийоми

  • Тема 3. ПОНЯТТЯ МЕТОДУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС

  • ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

  • Тема 4. СИСТЕМА РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА МЕТОД ПОДВІЙНОГО ЗАПИСУ

  • Тема 5. Документування та інвентаризація як складові методу бухгалтерського обліку

  • Термінологічний словник

  • Список використаної літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи