Розділ «2. Джерела фінансової інформації. Результати господарсько-фінансової діяльності підприємства. Доходи і видатки підприємства: види, склад, порядок використання»

Основна діяльність - операції з виробництва і реалізації продукції (виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу..

Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства, наприклад,купівля цінних паперів інших акціонерних товариств.

Згідно з П(С)БО 3 та П(С)БО 15 грошові надходження підприємств включають.

Доходи від звичайної діяльності:

А)дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Виручка від реалізації надходить підприємству, як правило, за оптовими цінами. На поточний рахунок у банку або готівкою надходять кошти які покривають насамперед усі операційні витрати (витрати пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції). Крім того, виручка містить так звані непрямі податки (податок на додану вартість, акцизний податок), які в повному обсязі перераховуються до державного бюджету, а також прибуток;

Б)інші операційні доходи, які не пов'язані з реалізацією продукції, а саме дохід від операційної оренди активів, дохід від курсових різниць, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), відшкодування раніш списаних активів та інші;

В)фінансові доходи (від спільної діяльності, фінансових інвестицій в асоційовані і дочірні або сумісні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, роялті, реалізації фінансових інвестицій, не операційних курсових різниць, безоплатно отриманих оборотних активів), а також інших фінансових інвестицій;

Г)інші доходи (доходи від іншої операційної діяльності, доходи від іншої звичайної діяльності, доходи від надзвичайних подій, відшкодування збитків від надзвичайних подій, інші надзвичайні доходи.

Прибуток як підсумковий результат діяльності підприємства

Природа прибутку, механізм його створення і розподілу завжди привертали увагу провідних учених. З розвитком економічної науки визначення поняття "прибуток" постійно ускладнювалось. Єдине, що залишалось незмінним і з чим погоджувались усі дослідники, - це те, що прибуток є різницею, відхиленням, залишком.

Як найбільш узагальнюючий показник фінансових результатів господарської діяльності, аналіз прибутку проводиться як на рівні окремого підприємства, так і економіки в цілому. Кожному рівню відповідає свій вид звітності, своя мета. Так, рівень підприємства дає змогу розглянути процес утворення прибутку, а макрорівень - показати місце прибутку в національному доході держави.

Першочергове значення для отримання прибутку має реалізація вироблених товарів і послуг, що дає можливість відшкодувати витрачені кошти й отримати певну суму понад витрачене. Затримка в реалізації призводить до порушення нормального циклу виробництва, а затяжний її характер може спричинити економічну кризу перевиробництва.

Прибуток не є сталою величиною, його розмір зумовлено багатьма чинниками. На величина прибутку впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори:

До зовнішніх слід насамперед віднести:

- стан товарного ринку та ринкової кон'юнктури;

- коливання попиту та пропозиції;

- зміна еластичності попиту;

- рух цін на ринку;

- стан конкурентного середовища;

- рівень державного регулювання тощо.