Такі матриці ґрунтуються на інформації минулих періодів про дефолти за кредитами, наданими позичальникам з різним кредитним рейтингом та дозволяють здійснювати оцінку ймовірності зміни класу їх кредитоспроможності через певний час (такі матричні таблиці ще називають таблицями міграції рейтингу позичальників - rating migration). У цілому, метод побудови матричних таблиць отримав широке поширення спочатку в діяльності міжнародних рейтингових агентств, а зараз - і серед багатьох зарубіжних комерційних банків, які використовують цей метод для оцінки ймовірності зміни якості їх кредитного портфеля у майбутньому на основі поточного значення рейтингу кредитоспроможності.
Таблиця 10.5. МАТРИЦЯ ЙМОВІРНОСТІ ЗМІНИ КРЕДИТНОГО РЕЙТИНГУ (%)
Примітка: За даною матрицею ймовірність міграції рейтингу позичальника визначається на перетині відповідних рядків і стовпчиків. А саме, ймовірність дефолту позичальника з кредитним рейтингом В (див. відповідний рядок) складає 5,58% (перетин рядку В з графою "Дефолт"); ймовірність зниження рейтингу В до рівня ССС (перетин рядку В з графою ССС) складає 10,13%; а ймовірність того, що рейтинг В виявиться незмінним складає 63,89% (перетин рядку В з графою В).
У цілому, застосування вказаного підходу щодо побудови кредитних рейтингів банками самостійно потребує або проведення класифікації ризиків та імовірності дефолту банківськими установами спільно з наглядовими органами для кожного виду активів (у випадку дефолту розмір можливих втрат, ступінь схильності до ризику фіксуються і оцінюються в підсумку Базельським комітетом - для українських банків такий підхід є більш прийнятним), або банкам надається можливість самостійно визначати і регулювати ризики за умови, що їхня системи оцінки й управління ризиками визнані адекватними наглядовими органами, а система оцінки імовірності дефолту поширюється на термін не менше трьох років та враховує імовірність настання банкрутства позичальника.
У цілому, світовий досвід діяльності банків виробив механізм організації повернення кредиту, який включає:
• o порядок погашення конкретної позики за рахунок виручки (доходу), визначеної на основі прогнозної оцінки кредитоспроможності клієнта;
• o юридичне закріплення порядку її погашення в кредитній угоді;
• o використання різноманітних форм забезпечення повноти і своєчасності повернення кредиту.
Під формою забезпечення повернення кредиту розуміють конкретне джерело погашення наявного боргу, юридичне оформлення права кредитора на його використання, організацію контролю банку за достатністю і прийнятністю цього джерела. У банківській практиці джерела погашення кредиту поділяються на первинні та вторинні. Первинними є виручка від реалізації продукції наданих послуг, виконаних робіт або дохід, що отримує фізична особа. Вторинними є використання наявних форм кредитного забезпечення, а процес цей є тривалим і трудомістким.
Одержання достатнього забезпечення як спосіб захисту від кредитного ризику випливає з принципу кредитування, який полягає у забезпеченні зобов'язань позичальника щодо повернення позики. Відповідно до цього при визначенні чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику за кожною кредитною операцією окремо може зменшуватися на вартість прийнятного забезпечення (гарантій та застави майна і майнових прав).
В Україні згідно з чинним законодавством банки можуть використовувати такі форми забезпечення позичок:
o застава, у тому числі іпотека - спосіб забезпечення зобов'язань, який передбачає право кредитора (заставодержателя) у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна з перевагою перед іншими кредиторами. Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Не можуть бути предметом застави національні культурні та історичні цінності, приватизація яких заборонена, майнові комплекси державних підприємств, вимоги, що мають особистий характер, тощо.
В банківській практиці застосовуються такі основні види застави:
• в залежності від економічного змісту предметами застави можуть бути товарно-матеріальні цінності, цінні папери, нерухомість, рухоме майно, майнові права, валютні кошти;
• залежно від матеріально-речового змісту предмети застави поділяються на матеріальні і фінансові цінності;
• залежно від способу володіння предметом застави виділяються: заклад (передача прав володіння кредитору), застава (володіння заставодавцем предметом застави);
• в залежності від права використання застава може бути без права користування (незмінна структура і якість застави на протязі всього терміну кредитування), з правом користування (застава товарів в обороті або в переробці, коли можлива заміна предмета застави).
Різновидом застави є іпотека - застава нерухомості, яку вважають надійним і високоефективним способом застави. Предметом іпотеки є нерухоме майно, пов'язане із землею, - будівлі, споруди, квартири, підприємства як цілісний майновий комплекс, земельні ділянки, інше майно, що віднесене законодавством до нерухомості. Іпотека надає право банку переважного задоволення його вимог до боржника в межах вартості зареєстрованої застави;
• o гарантія - угода, яка укладається між банком і гарантом через видачу останнім гарантійного листа і прийняття цього листа до виконання банком. Гарантами можуть бути будь-які фінансово стабільні юридичні особи (підприємства) і банки. Найвагомішими вважаються гарантії Кабінету Міністрів України; банків, які мають офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж "інвестиційний клас"; урядів країн категорії "А" (розвинених ринкових країн) та міжнародних багатосторонніх банків (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку); забезпечені гарантії банків України тощо;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківські операції» автора Прасолова С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 10. Кредитні операції банків“ на сторінці 11. Приємного читання.
