Для вивчення даної теми студенти повинні розглянути сутність поточних торговельних операцій в іноземній валюті, а також економічні основи здійснення міжнародних розрахунків. Особливу увагу необхідно приділити дослідженню документарних та не документарних форм розрахунків. Крім цього, важливо визначити сутність та види міжнародних кредитів.
Розглядаючи сутність торговельних валютних операцій та їх класифікацію, слід враховувати, що до основних поточних торговельних операцій в іноземній валюті відносять розрахунки за експорт та імпорт товару між юридичними особами-резидентами і юридичними особами-нерезидентами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за торговельними операціями, тобто міжнародні розрахунки. Порядок проведення таких розрахунків регламентується відповідними міжнародними документами й угодами, засновується на встановлених формах розрахунків та системі валютного регулювання.
Окремому розгляду підлягають економічні основи міжнародних розрахунків. Міжнародні розрахунки - це система регулювання взаємних двосторонніх платежів і розрахунків за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають між державами, організаціями й громадянами різних країн.
Для здійснення таких розрахунків банки використовують свої закордонні відділи та кореспондентські відносини з іноземними банками, які супроводжуються відкриттям рахунків "лоро" (іноземних банків у даному банку) і "ностро" (даного банку в іноземних).
Як уже зазначалося у попередній темі, кореспондентські угоди визначають порядок розрахунків, розмір комісії, методи поповнення витрачених коштів, а також форму і спосіб розрахунків. При цьому провідну роль у міжнародних розрахунках відіграють найбільші банки.
Для своєчасного та раціонального здійснення міжнародних розрахунків банки:
• o підтримують валютні позиції в різних валютах відповідно до структури та строків майбутніх платежів (більш докладно сутність валютної позиції буде розглянуто у темі 14);
• o проводять політику диверсифікації валютних резервів;
• o з метою отримання більш високого прибутку намагаються підтримувати на рахунках НОСТРО мінімальні залишки, віддаючи перевагу розміщенню валютних активів на світовому ринку позичкового капіталу.
Як уже зазначалося у темі 12, діяльність банків у сфері міжнародних розрахунків, з одного боку, регулюється їх національним законодавством, з іншого - визначається практикою, що склалася та існує у вигляді встановлених правил і звичаїв, або закріплюється окремими документами, зокрема "Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів" (публікація МТП № 500, 1993 р.), "Уніфікованими правилами для інкасо" (публікація МТП №522, 1995 р.) тощо.
Переважне використання національних валют у міжнародних розрахунках посилює залежність їх ефективності від курсових коливань, економічної і валютної політики країн-емітентів цих валют. Стан міжнародних розрахунків залежить від ряду факторів: економічних і політичних відносин між країнами, валютного законодавства, міжнародних торгових правил і звичаїв, банківської практики, умов зовнішньоторговельних контрактів і кредитних угод тощо.
За сферою їх здійснення міжнародні розрахунки поділяють на:
• 1) розрахунки за поточними зовнішньоторговельними угодами;
• 2) розрахунки за поточними неторговельними операціями в іноземній валюті;
• 3) розрахунки за кредитами та рухом капіталу між країнами.
Розрахунки за міжнародними торговельними контрактами передбачають попереднє узгодження валютно-фінансових і платіжних умов, які включають наступні основні елементи:
♦♦♦ валюта ціни (валюти, в якій виражена ціна товару за укладеною зовнішньоторговельною угодою, або суми, виданої на міжнародні позики);
♦♦♦ валюти платежу (валюти, за допомогою якої здійснюються розрахунки або повертаються позики та борги). Валютою платежу може бути будь-яка валюта, узгоджена контрагентами. При цьому, незбігання валютної ціни і валюти платежу є одним з найпростіших методів страхування валютного ризику (враховується, що ризик зниження курсу валюти ціни несе експортер (кредитор), а ризик її підвищення - імпортер (боржник));
♦♦♦ умов платежу - правових реквізитів зовнішньоторговельного контракту, які визначають: умови безготівкового платежу чи платежу з відстрочкою, на умовах кредиту, в тому числі комерційного (строк від декількох місяців до 5-8 років (наприклад, при поставках обладнання), у формі простого або переказного векселя, використання клірингових розрахунків, на умовах фінансових гарантій тощо;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківські операції» автора Прасолова С.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 13. Торговельні операції банків в іноземній валюті“ на сторінці 1. Приємного читання.
