Рис. 2.3. Рівень облікової ставки НБУ, %.*
*Джерело: [412]
Аналіз рівня процентних ставок комерційних банків України за надані кредити підприємствам АПК у національній валюті свідчить, що вони зменшились впродовж 2000-2011 рр.. з 56% в 2000 р. до 19% в 2011 р. Проте розмір компенсації процентних ставок з держбюджету України був найнижчим в 2009 р. – 9%, і змінювався таким чином: 14% становив в 2001 р., а в 2011р. – становив 15,5%. (рис. 2.4).
В умовах ринкових відносин на рівень процентних ставок комерційних банків впливають також процентна політика, фінансові можливості комерційного банку, попит на кредити, вартість сформованої ресурсної бази.
Однак, на жаль, облікова ставка не є визначальною при визначенні процентної ставки. В практиці банківських установ найвищі і найнижчі процентні ставки для аграрних підприємств зустрічаються досить рідко, в основному позики надаються за середньою вартістю, що є свідченням відсутності досконалої методики оцінки кредитоспроможності позичальників, завдяки якій можна правильно спрогнозувати можливості позичальника в майбутньому вчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями.
Рис. 2.4. Рівень процентних ставок комерційних банків України за надані кредити підприємствам АПК у національній валюті, %.*
* Джерело: [266, с. 50].
Тому задля запобігання виникненню кредитних ризиків банки не зменшують, а збільшують, про всяк випадок, процентні ставки, що є стримуючим чинником побудови нормальних кредитних відносин між ними і аграрними підприємствами.
На нашу думку, повинен бути індивідуальний (диференційований) підхід до кожного позичальника не тільки при встановленні процентних ставок, а й при визначенні терміну кредитування, визначенні комісії чи звільненні від неї, який враховував би фінансовий стан позичальника, репутацію та ін. Тобто, надійний позичальник повинен мати сприятливі заохочувальні стимули при отриманні кредиту, в іншому разі – втрачається довіра до банків у потенційних клієнтів.
Крім того, вагомою причиною, яка стримує розвиток банківського кредитування, є невідповідність можливостей сільськогосподарських товаровиробників вимогам, які пред'являються до них банками (ліквідна застава, збитковість тощо), в результаті чого аграрний сектор є непривабливим для кредитування, що пов'язано з ризикованістю операцій.
Нині попит аграрних підприємств на кредитні ресурси не задовольняється повною мірою ще й із-за незадовільного фінансового стану більшості аграрних підприємств. Тому зростає роль своєчасного і якісного аналізу фінансового стану підприємницьких структур, який враховують банківські установи при наданні кредиту позичальникам.
Оскільки процес банківського кредитування розпочинається з оцінки фінансового стану підприємств, тому на прикладі аграрних підприємств Вінницької області більш детально проаналізуємо спроможність їх бути надійними позичальниками банківських установ.
Одним із інструментів з'ясування реальної конкурентоспроможності є аналіз фінансового стану підприємства, який формується в результаті здійснення підприємницької діяльності, оскільки суб'єкт підприємницької діяльності прагне досягнути основної мети – одержання прибутку. Результати всієї сукупності господарських операцій у цілому формують фінансовий стан господарюючого суб'єкта, який характеризується системою показників забезпеченості, стану та ефективності використання фінансових ресурсів.
Оцінка полягає у визначенні рівня фінансового стану на конкретний момент часу, простежити його динаміку, а також визначити характер зміни фінансового стану в результаті здійснення майбутніх операцій господарської діяльності і фактори впливу на його зміни.
На основі даних фінансового аналізу, отриманих у результаті його проведення, визначається стратегія розвитку підприємства, реальний стан його справ, досліджується можливість існування прихованих резервів та визначається потреба і можливості залучати кредитні ресурси для фінансування підприємницької діяльності.
Впродовж 2007-2011 рр. структура діючих господарюючих суб'єктів у сільському господарстві Вінницької області практично не змінювалася: основу їх (згідно Указу Президента України від 03.12.99 р. №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки") і найбільшу частку становлять фермерські господарства – в 2011 році із 2121 одиниць господарюючих суб'єктів в сільському господарстві вони складають – 1464 одиниці або 69,02% від загальної кількості та 352 господарських товариств або 16,6% від загальної кількості (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Кількість діючих господарюючих суб'єктів у сільському господарстві Вінниччини
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СТАН БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ“ на сторінці 4. Приємного читання.
