Серед регіонів України найбільша частка пільгових кредитів в 2011 році припадала на Львівську область – 36,3% до загальної суми пільгових кредитів, Хмельницьку область – 38,3%, Донецьку – 4,5%, Рівненську – 4,2%, решта – інші. Щодо Вінницької області, то частка пільгових кредитів в загальній сумі залучених кредитів за 2011 рік складала – лише 0,6%.
Порівнюючи загальні обсяги залучених кредитних ресурсів аграрними підприємствами в 2012 р. з аналогічним періодом минулого року (станом на 08.07.2012 р.) спостерігаємо, в основному їх скорочення в 18 областях України – в межах 1,0-3,9 рази; хоча є регіони, зокрема Київська, Миколаївська, Рівненська, Житомирська, Донецька, Запорізька, Волинська області, в яких спостерігається динаміка зростання обсягів залучених кредитів в цілому в 1,1- 2,2 рази. У Вінницькій області обсяг залучених кредитних коштів в 2012 році скоротився проти 2011 р. в 2,2 рази [69, с.79].
Коливається в межах регіонів України і процентна ставка банків за залученими кредитами: в 2012 році вона коливалася в межах 11,5-26% (в середньому 20-22%).
Однак, варто зауважити, що реальне зростання української економіки не було притаманне аграрному сектору економіки.
На думку Скрипника А., "... середні темпи зростання номінального ВВП упродовж 2000-2008 рр.. становили 24%, що суттєво перевищує річні темпи інфляції. Водночас валовий продукт аграрного сектора у грошовому еквіваленті зростав лише на 3,8% щороку... Щодо кредитування економіки загалом та кредитування аграрного сектора, то у період зростання обсяги кредитування економіки збільшувалися щорічно на 57%, а у сфері АПК – лише на 32,8%" [338, с. 33].
Впродовж 2008-2010 років під впливом світової фінансової кризи виявилася вразливість фінансового сектору України – до факторів макроекономічної нестабільності, що характеризувалося істотним зниженням темпів його розвитку. Основною причиною такої вразливості фінансового сектору до кризи стала його інституційна слабкість та відсутність послідовних економічних реформ [234, с. 3-15].
Негативний вплив світової фінансової кризи позначився на подорожчанні банківських кредитів, більш жорсткими стали умови до кредитоспроможності позичальників, до застави, а також зменшилися пропозиції щодо кредитних продуктів через проблеми з ліквідністю в банківській системі України.
Ще більше вражає реакція банківської системи на потребу кредитування АПК в період кризи. Якщо загальний обсяг кредитів зменшився у 2009 році з 724,2 млрд. грн. до 703,5 млрд. грн. (тобто на 2,9%), то обсяг кредитування аграрного сектора зменшився з 20,1 млрд. грн. до 5,8 млрд. грн. (або на 71,1%) [338, с.34].
Отже, впродовж кризового і посткризового періоду спостерігається зменшення обсягів залучення банківських кредитів (в тому числі пільгових) в сільське господарство, незважаючи на позитивні тенденції розвитку цієї галузі.
Вивчення взаємозв'язків між окремими показниками при використанні методу регресійного аналізу та статистичних рівнянь залежностей Кулинича О.І. [201] свідчить про наступні результати:
• при визначенні залежності між обсягами кредитів в економіку і ВВП: розрахований коефіцієнт кореляції (0,8) показав високий рівень тісноти зв'язку між цими показниками. Розрахунки свідчать, шо між факторами існує прямий зв'язок: зміна обсягу кредитів наданих в економіку на 1 млрд. грн. призводить до зміни розміру валового внутрішнього продукту в 0,159236 рази;
• аналіз залежності між обсягом кредитів в АПК та виробництвом валової продукції сільського господарства засвідчив про середній рівень і стійкий зв'язок (коефіцієнт кореляції наближений до 0,7) [201, с. 132]. При цьому зміна розміру обсягів кредитів в економіку АПК на 1 млрд. грн. призводить до зміни обсягів виробництва валової продукції с.-г. в 0,030188 раза.
Таким чином, при майже стабільному виробництві валової продукції сільського господарства впродовж 2005-2010 рр.. навіть в період кризи, обсяги кредитних ресурсів в економіку АПК коливалися: то збільшувались, то зменшувались, і однозначно були недостатніми для сільського господарства, і навіть їх значне скорочення в 2009 р. в порівнянні з минулим роком з 20,1 млрд. грн. до 6,8 млрд. грн. практично не позначилось на виробництві валової продукції сільського господарства (в 2008 р. цей показник становив 102,1 млрд. грн. проти 104 млрд. грн. минулого року). Отже, аграрні підприємства практично не розраховують на кредитні ресурси комерційних банків, а за рахунок власних та інших коштів ефективно здійснювали підприємницьку діяльність.
В той же час аналіз показав, шо практично відсутня залежність між обсягами кредитів в економіку АПК і ВВП: розраховане значення коефіцієнта кореляції k"0,5 є підтвердженням низького рівня і нестійкості зв'язку.
Тобто, при такій залежності більше зростає показник ВВП, що пояснюється тим, що аграрний сектор економіки при зменшенні обсягів кредитів порівняно з обсягами кредитів в економіку, все одно стабільно нарощує темпи виробництва валової продукції, тим самим разом з іншими галузями економіки сприяє зростанню доданої вартості ВВП.
Аналіз залежності між сумою наданих кредитів на 1 га аграрним підприємствам Вінницької області і рівнем їх прибутку показав, що між ними існує дуже низький рівень і нестійкий обернений зв'язок (коефіцієнт кореляції (-0,3). Тобто підвищення суми кредитів на 1 га супроводжується зменшенням рівня прибутковості таких підприємств, так як погашається кредит за рахунок прибутку підприємств, а його зменшення є свіченням невиваженої процентної політики банків.
Зміна суми кредитів на 1 га на 1 тис. грн. призводить до зміни рівня прибутку в 1,6080224 раза.
Дослідженням встановлено, що майже не існує зв'язку між кредитами на 1 га та рівнем рентабельності аграрних підприємств.
Таким чином, проведений кореляційний аналіз залежностей свідчить про слабкість впливу наданих кредитів в аграрний сектор економіки на ефективність агропромислового виробництва. В той же час існує пряма залежність між обсягом кредитів в економіку і ВВП та між обсягом кредитів в економіку АПК і виробництвом валової продукції сільського господарства, причому, враховуючи темпи зростання обсягів виробництва продукції сільського господарства в порівнянні з падінням в інших галузях, частка галузі сільського господарства у ВВП є неоціненною. Тому є об'єктивна необхідність створення сприятливих умов на кредитному ринку для суб'єктів аграрного виробництва, які завдяки збільшенню фінансування за рахунок кредитних ресурсів нарощуватимуть обсяги виробництва в подальшому, тим самим сприятимуть ще більшому зростанню рівня доданої вартості ВВП.
Тенденції кредитного ринку вказують на зниження процентних ставок для аграрних підприємств впродовж 2009-2011 рр.., однак не є достатнім для поліпшення кредитного забезпечення підприємств аграрної сфери, навіть враховуючи суттєве зниження в останні роки облікової ставки НБУ (в середньому з 27% в 2000 р. (станом на 15.08.2000 р.) до 7,5% в 2012 р. (станом на 23.03.2012 р.) (рис.2.3).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СТАН БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ“ на сторінці 3. Приємного читання.
