На нашу думку, доцільно було б, щоб при оцінці кредитоспроможності банк разом з позичальником розробляли бізнес-план. Перш ніж планувати залучення кредитних ресурсів, фінансові служби підприємства повинні оцінити свої можливості отримання кредиту – з цією метою доцільно проводити аналіз відповідності параметрів діяльності підприємства критеріям кредитоспроможності, яку оцінюють банки.
Оцінка кредитоспроможності – необхідна умова укладення кредитної угоди, що дає змогу оцінити чинники, які можуть призвести до непогашення позики. Збереження основної суми боргу – один із основних принципів, якого слід дотримуватися у здійсненні кредитних операцій. Кредитоспроможність визначають комерційні банки з кожним із позичальників, вона є одним із важливих етапів розгляду заявки на кредит. Для визначення кредитоспроможності існують різноманітні методики аналізу фінансового стану клієнта та його надійності, використовуються показники, що дають можливість оцінити поточне фінансове становище, перспективи змін, спроможність у разі потреби ліквідувати грошові кошти з різних джерел (коефіцієнти ліквідності. Заборгованості, погашення боргу, рентабельності тощо)" [151, с. 117].
Більшість тлумачень категорії "кредитоспроможність" в деякій мірі ототожнюють її із "платоспроможністю".
На думку Рудченко І.В., кредитоспроможність це спроможність повернути "кредит", а не кошти отримані в позику, бо "кредит" як економічна категорія, вихідним принципом якої є платність грошових ресурсів, передбачає повернення не лише основної суми боргу, а й відсотків за користування нею... Розрізняючи інтерпретацію термінів "платоспроможність" та "кредитоспроможність", зазначаємо, що платоспроможність, при якій оцінюється фінансовий стан клієнта на певну дату, яка, як правило, залишилася у минулому, не може виступати достатньою підставою для оцінювання перспектив повернення кредиту. Відтак, кредитоспроможність – це термін, на нашу думку, значно ширший, який охоплює такі сторони фінансового становища підприємства, як платоспроможність, фінансова стійкість, ділова активність, прибутковість, якість і вість забезпечення, кредитна історія позичальника тощо [320, с. 162].
Для комерційного банку недостатньо, щоб підприємство було лише платоспроможним, воно повинно бути саме кредитоспроможним, з огляду на те, що на відміну від інших зобов'язань, кредитні зобов'язання підприємства перед банком повинні бути погашені виключно грошовими ресурсами. Підприємство може бути визнано не платоспроможним, але кредитоспроможним, оскільки величезний вплив на останню має забезпеченість кредиту [128].
Кредитоспроможність, на думку Мец В.О. [232], характеризується своєчасністю розрахунків за раніше отримані кредити, поточним фінансовим станом і можливістю (за потреби) мобілізувати кошти з різних джерел.
Чернелевський Л.М. [390, с. 320] вважає, що кредитоспроможність – це здатність позикоотримувача отримати кредит, здатність повернути його. Визначається показниками, які характеризують позикоотримувача: його акуратність при розрахунках по раніше отриманих кредитах, його поточному фінансовому положенню та перспективою змін, здатністю при необхідності мобілізувати грошові кошти з різних джерел.
Отже, кредитоспроможність не визначається одним єдиним показником, а групою показників, які характеризують фінансовий стан підприємства.
Дем'яненко М.Я. так дає визначення фінансового стану агроформування: "фінансовий стан агроформування – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин агроформування, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан агроформування – це свідоцтво його фінансової конкурентоспроможності, виконання зобов'язань перед державою і іншими підприємствами" [128, с. 51].
Отже основним критерієм у формуванні кредитних відносин між кредитором і клієнтом є кредитоспроможність позичальника. Як показав аналіз економічних джерел, трактування цієї категорії досить поширено в літературних джерелах.
На нашу думку, кредитоспроможність варто трактувати як спроможність позичальника в повному обсязі розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями виключно в грошовій формі в установлені кредитною угодою терміни. Слід розглядати кредитоспроможність з двох позицій: з позиції позичальника (коли спроможність розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями визначається системою показників) та з позицій кредитора (від рівня кредитоспроможності визначається розмір допустимого кредиту) [63, с. 108].
Водночас невідпрацьованість методичних підходів щодо її визначення знижує ефективність кредитної діяльності.
Оцінка кредитоспроможності позичальника в банківській практиці проводиться через застосування прямих і непрямих методик її аналізу.
Застосування прямих методик передбачає те, що сума набраних клієнтом балів фактично прирівнюється до тієї суми позики, на яку він має право.
Суть непрямих методик полягає в наданні певної ваги (балів) різним оцінним показникам, а результатом оцінки може бути виведення класу кредитоспроможності клієнта.
Традиційно у банківській практиці склалася тенденція згідно якої виділяють такі критерії кредитоспроможності позичальника:
• репутація позичальника під якою надається оцінка взаємовідносин його з кредиторами, покупцями і клієнтами;
• оцінка фінансового стану позичальника за останні роки та на перспективу;
• достатність капіталу та ступінь вкладення власного капіталу в операцію, що кредитується;
• забезпеченість кредиту, тобто наявність конкретного джерела погашення кредиту в разі нестачі вартості активів позичальника;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізми банківського кредитування в аграрній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кредитоспроможність як критерій надійності та фінансових можливостей аграрних підприємств“ на сторінці 2. Приємного читання.
