Варіанти вирішення проблеми недостатнього ступеня незалежності органів регулювання та нагляду за фінансовим сектором в Україні [10]
| Подальша розбудова існуючих регуляторів (НБУ, ДКЦПФР, Держфінпослуг | Створення окремо -го мегарегулятора | Створення мегарегулятора при НБУ | Запровадження діяльності двох окремих органів регулювання та нагляду (модель "twin peaks") |
| Внесення змін і доповнень до Закону України "Про НБУ" щодо: · Порядку призначення та звільнення з посади члена Правління НБУ, відповідального за банківське регулювання та нагляд · Прийняття окремих законів про ДКЦПФР і Держфінапослуг щодо: · визначення їх державними органами з особливим статусом, що не належать до системи центральних органів виконавчої влади; порядку призначення та звільнення керівника (голови) комісії; запровадження ефективних механізмів підзвітності перед ВРУ та урядом. · Забезпечення прозорості у діяльності регуляторів, насамперед через розроблення загальної Стратегії комунікацій та її реалізації | Ухвалення рішення про створення мегарегулятора з покладенням на нього функцій щодо здійснення регулювання та нагляду за банківським, небанківськими фінансовим установами та ринком цінних паперів. · Внесення змін і доповнень до законодавства щодо: · визначення особливого статусу, основних завдань, повноважень новоствореного мегарегулятора; визначення джерел фінансування мегарегулятора; порядку призначення та звільнення з посади керівника мегарегулятора; запровадження ефективних механізмів підзвітності перед ВРУ та урядом. · Забезпечення прозорості у діяльності мегарегулятора, насамперед через розроблення та реалізацію Стратегії комунікацій | Внесення змін до Закону України "Про НБУ" щодо: · розширення переліку функцій НБУ як мегарегулятора фінансового сектору; визначення основних завдань, повноважень та відповідальності мегарегулятора фінансового сектора; посилення незалежності НБУ шляхом:; - порядку призначення та звільнення з посади члена Правління НБУ, відповідального за банківське регулювання та нагляд; запровадження ефективних механізмів підзвітності перед ВРУ та урядом. · Забезпечення прозорості у діяльності мегарегулятора, насамперед через розроблення та реалізацію Стратегії комунікацій | Внесення змін до Закону України "Про НБУ" щодо: · визначення місії, основних завдань, повноважень та відповідальності керівних органів НБУ (або - Служби фінансового нагляду при НБУ); визначення порядку взаємодії НБУ та нового Регулятора фінансового ринку; посилення незалежності НБУ шляхом врегулювання порядку призначення та звільнення з посади члена Правління НБУ, відповідального за банківське регулювання та нагляд; запровадження ефективних механізмів підзвітності переду ВРУ та урядом. · Створення нового Регулятора фінансового ринку, у компетенції якого б перебувало: встановлення правил здійснення діяльності на фінансових ринках та нагляд за ними, захист прав інвесторів та споживачів фінансових послуг, а також питання, пов'язані з конкуренцією. · Визначення основних засад організаційної структури Регулятора фінансового ринку. · Створення законодавчої бази щодо його діяльності: · визначення його державним органом з особливим статусом, що не належить до системи центральних органів виконавчої влади; порядку призначення та звільнення з посади керівника Регулятора фінансового ринку; визначення місії, основних завдань, повноважень та відповідальності (Регулятора фінансового ринку). · Забезпечення прозорості у діяльності фінансових регуляторів, насамперед, через розроблення та реалізацію Стратегії комунікацій. |
Переваги варіантів вирішення проблеми недостатнього ступеня незалежності органів регулювання та нагляду за фінансовим сектором в Україні [10]
| Варіант 1 | Варіант 2 | Варіант 3 | Варіант 4 |
| Подальша розбудова існуючих регуляторів (НБУ, ДКЦПФР, Держфінпослуг | Створення окремого мегарегулятора | Створення мегарегулятора при НБУ | Запровадження діяльності двох окремих органів регулювання та нагляду (модель "twin peaks") |
| 1. Відсутність змін у нормативно-правовій базі в частині перерозподілу повноважень; 2. Відсутність необхідності фінансування змін в організаційній структурі органів регулювання та нагляду; 3. Відсутність ризику перехідного періоду. | 1. Закріплення відповідальності за розроблення політики фінансового сектору; 2. Запровадження консолідованого нагляду за фінансовими установами; 3. Створення єдиної бази даних фінансових установ; 4. Спрощення (уніфікація) та зменшення обсягів звітності; 5. Більш ефективне використання ресурсів (фінансових людських); 6. Вироблення уніфікованого підходу до регулювання та нагляду за фінансовими установами. | 1. Закріплення відповідальності за розроблення політики фінансового сектору.; 2. Відсутність ризику перехідного періоду для банківського сектору.; 3. Запровадження консолідованого нагляду за фінансовими установами.; 4. Створення єдиної бази даних фінансових установ на основі програмно-технічних засобів НБУ.; 5. Спрощення (уніфікація) та зменшення обсягів звітності.; 6. Вироблення уніфікованого підходу до регулювання та нагляду за фінансовими установами.; 7. Здійснення макропруденційного нагляду; 8. Більш ефективне використання ресурсів (фінансових, людських).; 9. Підвищення професійного рівня співробітників регуляторного органу та фінансових установ на базі учбових закладів НБУ.; 10. Зменшення навантаження на Державний бюджет. | 1. Закріплення відповідальності за розроблення політики фінансового сектору.; 2. Відсутність ризику перехідного періоду для банківського сектору.; 3. Запровадження консолідованого нагляду за фінансовими установами.; 4. Створення єдиної бази даних фінансових установ на основі програмно-технічних засобів НБУ.; 5. Спрощення (уніфікація) та зменшення обсягів звітності.; 6. Вироблення уніфікованого підходу до регулювання та нагляду за фінансовими установами.; 7. Здійснення макропруденційного нагляду; 8. Відсутність ризику перетворення органу регулювання та нагляду на "бюрократичну машину".; 9. Підвищення професійного рівня співробітників регуляторного органу та фінансових установ на базі учбових закладів НБУ.; 10. Підвищення рівня захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг. |
Недоліки варіантів вирішення проблеми недостатнього ступеня незалежності органів регулювання та нагляду за фінансовим сектором в Україні [10]
| Подальша розбудова існуючих регуляторів (НБУ, ДКЦПФР, Держфінпослуг | Створення окремого мегарегулятора | Створення мегарегулятора при НБУ | Запровадження діяльності двох окремих органів регулювання та нагляду (модель "twin peaks") |
| 1. Труднощі запровадження консолідованого нагляду.; 2. Низький рівень координації дій органів регулювання та нагляду.; 3. Збільшення навантаження на державний бюджет.; 4. Відсутність єдиної бази даних фінансових установ.; 5. Відсутність уніфікованого підходу до регулювання та нагляду за фінансовими установами.; 6. Низький рівень захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг.; 7. Відсутність макропруденційного нагляду. | 1. Ризик перетворення мегарегулятора у "бюрократичну машину".; 2. Збільшення навантаження на державний бюджет щодо фінансування розроблення законодавства та організаційних змін.; 3. Ризик перехідного періоду, насамперед, для банків.; 4. Збільшення навантаження на державний бюджет на утримання регулятора.; 5. Відсутність макропруденційного нагляду.; 6. Низький рівень захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг. | 1. Ризик перехідного періоду для небанківського сектору.; 2. Ризик перетворення мегарегулятора у "бюрократичну машину".; 3. Ризик виникнення хибного уявлення щодо надання НБУ рефінансування небанківським фінансовим установам.; 4. Збільшення навантаження на державний бюджет щодо фінансування розроблення законодавства та організаційних змін.; 5. Низький рівень захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг. | 1. Ризик перехідного періоду для небанківських фінансових установ.; 2. Ризик координації дій органів регулювання і нагляду.; 3. Збільшення навантаження на державний бюджет щодо фінансування розроблення законодавства та організаційних змін. |
Структура регулювання фінансового сектору в окремих країнах світу [10]
| Об'єднане королівство | Німеччина | Канада | Японія | Польща | Угорщина | |
| Орган регулювання фінансового сектору | Управління з фінансових послуг (Financial Services Authority) | Федеральне управління фінансового нагляду (Federal Fina cial Supervisory Authority (BAFin)) | Управління нагляду за фінансовими установами (Office of the Superintendent of Financial Institutions (OSFI)) | Агентство з фінансових послуг (Financial Services Agency (FSA)) | Народний банк Польщі, Комісія з банківського нагляду (Narado-wy Bank Polski (NBP), Commision for Banking Supervision) | Управління фінансового нагляду (Hung rian Financial Superv sory Authority (HFSA)) |
| Правова основа | Закон "Про фінансові послуги та ринки", 2000р. (Financial Services and Markets Act) | Закон "Про створення Управління фінансового нагляду", 2002р. (Act establishing the Federal Financial Supervisory Authority) | Закон "Про Управління нагляду за фінансовими установами", 1997р. (Office of the S perintendent of Financial Institutions Act) | Закон "Про Агентство з фінансових послуг", 2000р. (FSA Law) | Закон "Про банківську діяльність", 1997р. (Banking Law) | Закон "Про управління фінансового нагляду", 1999р. (Act on the Hungarian Fina cial Supervisory Authority) |
| Функції регулятора | Регулювання та нагляд за діяльністю банків, страхових та інвестиційних компаній, бірж, клірингових палат | Нагляд за діяльністю установ, що надають фінансові послуги, за страховими компаніями, ринком цінних паперів і деривативів | Нагляд за діяльністю банків та інших фінансових установ | Нагляд за банками, страховими компаніями та ринком цінних паперів | Банківський нагляд | Нагляд та регулювання сфери фінансових послуг |
| Наглядовий орган за діяльністю регулятора | Невиконавчий комітет, відповідальний за перевірку діяльності Управління | Адміністративна рада, яка регулює склад керівництва | Комітет нагляду за фінансовими установами | Міністерство фінансових послуг | Правління, яке складається з голови та 6-8 членів, з яких 2 є заступниками голови Центробанку та призначаються урядом. Функція правління полягає у керуванні діяльністю Центробанку | Наглядова рада є консультативним органом, включає 15 членів; її очолює президент Управління. 5 членів призначаються за погодженням з міністром фінансів, а 10 членів - за результатами консультацій з професійними асоціаціями |
| Встановлені законом цілі регулювання | Підвищення довіри до фінансової системи, захист прав споживачів фінансових послуг, зменшення фінансових правопорушень | Заходи щодо підвищення стабільності фінансової системи | Нагляд за діяльністю фінансових установ з метою підвищення їх надійності та дотримання законодавства; сприяння впровадженню процедур моніторингу ризиків | Створення стабільної фінансової системи, розробка та впровадження нормативних актів щодо захисту прав споживачів фінансових послуг | Забезпечення дотримання банками закону про банківську діяльність | Сприяння стабільному функціонуванню фінансового ринку та ринку капіталу; підвищення прозорості діяльності ринків фінансових послуг; підтримка конкуренції |
Система електронних платежів Національного банку України (СЕП)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківська система» автора Кузнецова С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Центральний банк у банківський системі країни“ на сторінці 5. Приємного читання.
