Розділ 2. Центральний банк у банківський системі країни

Банківська система

Варіанти вирішення проблеми недостатнього ступеня незалежності органів регулювання та нагляду за фінансовим сектором в Україні [10]

Варіант 1Варіант 2Варіант 3Варіант 4
Подальша розбудова існуючих регуляторів (НБУ, ДКЦПФР, ДержфінпослугСтворення окремо -го мегарегулятораСтворення мегарегулятора при НБУЗапровадження діяльності двох окремих органів регулювання та нагляду (модель "twin peaks")
Внесення змін і доповнень до Закону України "Про НБУ" щодо: · Порядку призначення та звільнення з посади члена Правління НБУ, відповідального за банківське регулювання та нагляд · Прийняття окремих законів про ДКЦПФР і Держфінапослуг щодо: · визначення їх державними органами з особливим статусом, що не належать до системи центральних органів виконавчої влади; порядку призначення та звільнення керівника (голови) комісії; запровадження ефективних механізмів підзвітності перед ВРУ та урядом. · Забезпечення прозорості у діяльності регуляторів, насамперед через розроблення загальної Стратегії комунікацій та її реалізаціїУхвалення рішення про створення мегарегулятора з покладенням на нього функцій щодо здійснення регулювання та нагляду за банківським, небанківськими фінансовим установами та ринком цінних паперів. · Внесення змін і доповнень до законодавства щодо: · визначення особливого статусу, основних завдань, повноважень новоствореного мегарегулятора; визначення джерел фінансування мегарегулятора; порядку призначення та звільнення з посади керівника мегарегулятора; запровадження ефективних механізмів підзвітності перед ВРУ та урядом. · Забезпечення прозорості у діяльності мегарегулятора, насамперед через розроблення та реалізацію Стратегії комунікаційВнесення змін до Закону України "Про НБУ" щодо: · розширення переліку функцій НБУ як мегарегулятора фінансового сектору; визначення основних завдань, повноважень та відповідальності мегарегулятора фінансового сектора; посилення незалежності НБУ шляхом:; - порядку призначення та звільнення з посади члена Правління НБУ, відповідального за банківське регулювання та нагляд; запровадження ефективних механізмів підзвітності перед ВРУ та урядом. · Забезпечення прозорості у діяльності мегарегулятора, насамперед через розроблення та реалізацію Стратегії комунікаційВнесення змін до Закону України "Про НБУ" щодо: · визначення місії, основних завдань, повноважень та відповідальності керівних органів НБУ (або - Служби фінансового нагляду при НБУ); визначення порядку взаємодії НБУ та нового Регулятора фінансового ринку; посилення незалежності НБУ шляхом врегулювання порядку призначення та звільнення з посади члена Правління НБУ, відповідального за банківське регулювання та нагляд; запровадження ефективних механізмів підзвітності переду ВРУ та урядом. · Створення нового Регулятора фінансового ринку, у компетенції якого б перебувало: встановлення правил здійснення діяльності на фінансових ринках та нагляд за ними, захист прав інвесторів та споживачів фінансових послуг, а також питання, пов'язані з конкуренцією. · Визначення основних засад організаційної структури Регулятора фінансового ринку. · Створення законодавчої бази щодо його діяльності: · визначення його державним органом з особливим статусом, що не належить до системи центральних органів виконавчої влади; порядку призначення та звільнення з посади керівника Регулятора фінансового ринку; визначення місії, основних завдань, повноважень та відповідальності (Регулятора фінансового ринку). · Забезпечення прозорості у діяльності фінансових регуляторів, насамперед, через розроблення та реалізацію Стратегії комунікацій.

Переваги варіантів вирішення проблеми недостатнього ступеня незалежності органів регулювання та нагляду за фінансовим сектором в Україні [10]

Варіант 1Варіант 2Варіант 3Варіант 4
Подальша розбудова існуючих регуляторів (НБУ, ДКЦПФР, ДержфінпослугСтворення окремого мегарегулятораСтворення мегарегулятора при НБУЗапровадження діяльності двох окремих органів регулювання та нагляду (модель "twin peaks")
1. Відсутність змін у нормативно-правовій базі в частині перерозподілу повноважень; 2. Відсутність необхідності фінансування змін в організаційній структурі органів регулювання та нагляду; 3. Відсутність ризику перехідного періоду.1. Закріплення відповідальності за розроблення політики фінансового сектору; 2. Запровадження консолідованого нагляду за фінансовими установами; 3. Створення єдиної бази даних фінансових установ; 4. Спрощення (уніфікація) та зменшення обсягів звітності; 5. Більш ефективне використання ресурсів (фінансових людських); 6. Вироблення уніфікованого підходу до регулювання та нагляду за фінансовими установами.1. Закріплення відповідальності за розроблення політики фінансового сектору.; 2. Відсутність ризику перехідного періоду для банківського сектору.; 3. Запровадження консолідованого нагляду за фінансовими установами.; 4. Створення єдиної бази даних фінансових установ на основі програмно-технічних засобів НБУ.; 5. Спрощення (уніфікація) та зменшення обсягів звітності.; 6. Вироблення уніфікованого підходу до регулювання та нагляду за фінансовими установами.; 7. Здійснення макропруденційного нагляду; 8. Більш ефективне використання ресурсів (фінансових, людських).; 9. Підвищення професійного рівня співробітників регуляторного органу та фінансових установ на базі учбових закладів НБУ.; 10. Зменшення навантаження на Державний бюджет.1. Закріплення відповідальності за розроблення політики фінансового сектору.; 2. Відсутність ризику перехідного періоду для банківського сектору.; 3. Запровадження консолідованого нагляду за фінансовими установами.; 4. Створення єдиної бази даних фінансових установ на основі програмно-технічних засобів НБУ.; 5. Спрощення (уніфікація) та зменшення обсягів звітності.; 6. Вироблення уніфікованого підходу до регулювання та нагляду за фінансовими установами.; 7. Здійснення макропруденційного нагляду; 8. Відсутність ризику перетворення органу регулювання та нагляду на "бюрократичну машину".; 9. Підвищення професійного рівня співробітників регуляторного органу та фінансових установ на базі учбових закладів НБУ.; 10. Підвищення рівня захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг.

Недоліки варіантів вирішення проблеми недостатнього ступеня незалежності органів регулювання та нагляду за фінансовим сектором в Україні [10]

Варіант 1Варіант 2Варіант 3Варіант 4
Подальша розбудова існуючих регуляторів (НБУ, ДКЦПФР, ДержфінпослугСтворення окремого мегарегулятораСтворення мегарегулятора при НБУЗапровадження діяльності двох окремих органів регулювання та нагляду (модель "twin peaks")
1. Труднощі запровадження консолідованого нагляду.; 2. Низький рівень координації дій органів регулювання та нагляду.; 3. Збільшення навантаження на державний бюджет.; 4. Відсутність єдиної бази даних фінансових установ.; 5. Відсутність уніфікованого підходу до регулювання та нагляду за фінансовими установами.; 6. Низький рівень захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг.; 7. Відсутність макропруденційного нагляду.1. Ризик перетворення мегарегулятора у "бюрократичну машину".; 2. Збільшення навантаження на державний бюджет щодо фінансування розроблення законодавства та організаційних змін.; 3. Ризик перехідного періоду, насамперед, для банків.; 4. Збільшення навантаження на державний бюджет на утримання регулятора.; 5. Відсутність макропруденційного нагляду.; 6. Низький рівень захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг.1. Ризик перехідного періоду для небанківського сектору.; 2. Ризик перетворення мегарегулятора у "бюрократичну машину".; 3. Ризик виникнення хибного уявлення щодо надання НБУ рефінансування небанківським фінансовим установам.; 4. Збільшення навантаження на державний бюджет щодо фінансування розроблення законодавства та організаційних змін.; 5. Низький рівень захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг.1. Ризик перехідного періоду для небанківських фінансових установ.; 2. Ризик координації дій органів регулювання і нагляду.; 3. Збільшення навантаження на державний бюджет щодо фінансування розроблення законодавства та організаційних змін.

Структура регулювання фінансового сектору в окремих країнах світу [10]

Механізм регулюванняКраїна
Об'єднане королівствоНімеччинаКанадаЯпоніяПольщаУгорщина
Орган регулювання фінансового секторуУправління з фінансових послуг (Financial Services Authority)Федеральне управління фінансового нагляду (Federal Fina cial Supervisory Authority (BAFin))Управління нагляду за фінансовими установами (Office of the Superintendent of Financial Institutions (OSFI))Агентство з фінансових послуг (Financial Services Agency (FSA))Народний банк Польщі, Комісія з банківського нагляду (Narado-wy Bank Polski (NBP), Commision for Banking Supervision)Управління фінансового нагляду (Hung rian Financial Superv sory Authority (HFSA))
Правова основаЗакон "Про фінансові послуги та ринки", 2000р. (Financial Services and Markets Act)Закон "Про створення Управління фінансового нагляду", 2002р. (Act establishing the Federal Financial Supervisory Authority)Закон "Про Управління нагляду за фінансовими установами", 1997р. (Office of the S perintendent of Financial Institutions Act)Закон "Про Агентство з фінансових послуг", 2000р. (FSA Law)Закон "Про банківську діяльність", 1997р. (Banking Law)Закон "Про управління фінансового нагляду", 1999р. (Act on the Hungarian Fina cial Supervisory Authority)
Функції регулятораРегулювання та нагляд за діяльністю банків, страхових та інвестиційних компаній, бірж, клірингових палатНагляд за діяльністю установ, що надають фінансові послуги, за страховими компаніями, ринком цінних паперів і деривативівНагляд за діяльністю банків та інших фінансових установНагляд за банками, страховими компаніями та ринком цінних паперівБанківський наглядНагляд та регулювання сфери фінансових послуг
Наглядовий орган за діяльністю регулятораНевиконавчий комітет, відповідальний за перевірку діяльності УправлінняАдміністративна рада, яка регулює склад керівництваКомітет нагляду за фінансовими установамиМіністерство фінансових послугПравління, яке складається з голови та 6-8 членів, з яких 2 є заступниками голови Центробанку та призначаються урядом. Функція правління полягає у керуванні діяльністю ЦентробанкуНаглядова рада є консультативним органом, включає 15 членів; її очолює президент Управління. 5 членів призначаються за погодженням з міністром фінансів, а 10 членів - за результатами консультацій з професійними асоціаціями
Встановлені законом цілі регулюванняПідвищення довіри до фінансової системи, захист прав споживачів фінансових послуг, зменшення фінансових правопорушеньЗаходи щодо підвищення стабільності фінансової системиНагляд за діяльністю фінансових установ з метою підвищення їх надійності та дотримання законодавства; сприяння впровадженню процедур моніторингу ризиківСтворення стабільної фінансової системи, розробка та впровадження нормативних актів щодо захисту прав споживачів фінансових послугЗабезпечення дотримання банками закону про банківську діяльністьСприяння стабільному функціонуванню фінансового ринку та ринку капіталу; підвищення прозорості діяльності ринків фінансових послуг; підтримка конкуренції

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківська система» автора Кузнецова С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Центральний банк у банківський системі країни“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Частина1. Теоретичні основи побудови та функціонування банківської системи

  • Еволюція банківської справи

  • Становлення та розвиток банківської системи України

  • Розділ 2. Центральний банк у банківський системі країни
  • Система електронних платежів Національного банку України (СЕП)

  • Розділ 3. Банки як провідні суб'єкти фінансового посередництва. Функції банків

  • Функції банків, види банківських операцій

  • Порядок реєстрації комерційного банку та ліцензування його діяльності

  • Типова організаційна структура комерційного банку

  • Частина 2. Банки в національній економіці

  • Форми безготівкових розрахунків та їх характеристика

  • Порядок відкриття рахунків у банках

  • Організація готівкових грошових розрахунків

  • Розділ 5. Пасивні операції банків по залученню та запозиченню коштів

  • Обмеження на присутність гібридних інструментів у капіталі.

  • Залучений капітал комерційного банку та його характеристика

  • Управління залученим капіталом комерційного банку

  • Розділ 6. Активні операції комерційних банків. кредитні операції банків

  • Способи нарахування відсотків за кредитами

  • Розділ 7. Особливості операцій з надання і погашення окремих видів кредитів

  • Окремі види кредитних операцій Кредити, пов'язані з вексельним обігом

  • Іпотечний кредит

  • Споживчий кредит

  • Розділ 8. Операції банків з цінними паперами

  • Розділ 9. Операції банків в іноземній валюті

  • Фінансування експортно-імпортних угод

  • Частина 3. Контроль та безпека діяльності комерційних банків

  • Аналіз фінансових результатів діяльності банків

  • Аналіз ефективності діяльності комерційних банків

  • Економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків

  • Розділ 11. Банківська статистика

  • Система статистичних показників кредитної діяльності

  • Статистика доходів і витрат банку

  • Методи статистичного аналізу витрат

  • Розділ 12. Сучасний інструментарій аналізу банку

  • Показник GAP як індикатор чутливості балансу

  • Аналіз дюрації та імунізація балансу банку

  • Стратегії управління валютним ризиком банку

  • Розділ 13. Банківський менеджмент

  • Розділ 14. Регулювання, нагляд і контроль банківської діяльності

  • Розділ 15. Фінансовий моніторинг банківської діяльності

  • Розділ 16. Фінансова безпека банківського сектору

  • Методичний інструментарій забезпечення фінансової безпеки банків