За роки незалежності Україна зіткнулася з низкою кризових ситуацій, які спричинили пряму або непряму дію на банківську систему:
• російський дефолт 1998 року;
• банкрутство одного з найбільших банків "Україна" в 2001 році;
• політична криза 2004 року;
• криза іпотечного кредитування в США 2007-2008 року
Оцінка ефективності дій НБУ під час фінансових і економічних криз
| 1998 | Дефолт в Росії | Девальвація гривни на 80% . Падінню ВВП на 1,7 %. Зростання інфляції до 20 % Відшив капіталу нерезидентів, скорочення внесків фіз. осіб. Зростання дефіцит} бюджету до 2,2 % від ВВП. Зниження лік бідності банківської системи. | Проведення інтервенцій на валютному ринку (резерви НБУ знизилися на 70 % - до 700 млн. дол.). Встановлення нового валютного коридору- 2,5-3,5 | Вдалося істотно пом'якшити наслідки кризи (девальвація гривни - 80 % , рубля - 246 % ). Жоден український банк не збанкрутів. Збережена довіра до банківської системи. |
| 2001 | Банкрутство системного банку "Україна" | Банкрутство одного з найбільших банків послабило довіру населення до банківської системи. | В основному заходи, направлені на виплату депозитів вкладникам банку "Україна". Посилення нагляду за банками. | Національному банку не вдалося запобігти банкрутству, оскільки він втрутився в роботу даної банківської установи лише на останній стадії кризи. Проте НБУ забезпечив погашення банком заборгованості перед більшою частиною вкладників і кредиторів. |
| 2004 | "Помаранчева революція" | Політична криза і невизначеність можливого розвитку подій (аж до розпаду країни) спровокували відплив капіталу з економіки, а також призвели до вилучення депозитів з банківської системи. | Жорсткі заходи адміністративного характеру. Мораторій на дострокове зняття внесків, подовження термінів проходження платежів, "ручний" відбір заявок на покупку валюти. Масова видача стабілізаційних кредитів. | За час революції жоден банк не збанкрутів. Банківська система зберігала свою працездатність. Після завершення революції були зняті всі обмеження. |
| 2007-2008 | Іпотечна криза в США. Криза ліквідності української банківської системи. | Фактично закритий доступ на зовнішні ринки запозичень. Падіння ліквідності. Зростання ставок за кредитами. Скорочення обсягів їх видачі. Зростання ставок за міжбанківськими кредитами overnight до 30 % річних (квітень 2008). | Пріоритет НБУ - боротьба з інфляцією. Політика "дорогих" грошей. Підвищення облікової ставки. Зменшення обсягів рефінансування банків. Скорочення грошової бази. Ревальвація курсу гривни. | Падіння ліквідності створює реальну загрозу кризи неплатежів в економіці. Дефіцит кредитних ресурсів скорочує інвестиційну активність підприємств і знижує темпи зростання ВВП. Потенційна загроза банкрутства банків з низьким рівнем капіталізації. |
| 2007 2012 | Загроза кризи споживчого кредитування | Зниження якості кредитних портфелів. Розповсюдження практики видачі бланкових кредитів фіз. особам. Витіснення інвестиційних кредитів. Підсумок- масові неплатежі по кредитах можуть призвести до системної банківської кризи. | Ряд нормативних рішень, направлених на те, що збалансувало банківські активи і пасивів за строками. Посилення нормативів з формування резервів під споживчі кредити. | НБУ досить швидко відреагував на зростання проблемної заборгованості банків за споживчими кредитами, а також дуже високі темпи зростання обсягів кредитування фізичних осіб. Прийняті заходи призведуть до скорочення числа виданих кредитів. |
Структура Національного банку України
Структура Національного банку України будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням
Банківська система України - дворівнева: перший (вищий) рівень у структурі банківської системи України займає Національний банк України - головний банк держави, другий (нижчий) рівень - всі банки, які зареєстровані НБУ у країні. Станом на березень 2011 року в Україні нараховується 195 банків.
Головним результатом функціонування грошової системи є розроблення і реалізація певної грошово-кредитної, або, як її ще називають, монетарної політики.
Основні засади грошово-кредитної політики ґрунтуються на критеріях макроекономічних показників загальнодержавної програми економічного розвитку України на відповідний період, що включають:
• прогнозні показники обсягу ВВП;
• рівні інфляції;
• розмір дефіциту державного бюджету та джерел його покриття;
• платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Мета грошово-кредитної політики центрального банку - створити сприятливі умови для зайнятості робочої сили, стримування інфляції, регулювання темпів економічного зростання та збалансованості народного господарства і платіжного фонду.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківська система» автора Кузнецова С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Центральний банк у банківський системі країни“ на сторінці 2. Приємного читання.
