Розділ 2. Центральний банк у банківський системі країни

Банківська система
КраїнаОрган страхуванняРозмір гарантій
ВеликобританіяФонд захисту вкладників (федеральний)75 % від суми вкладу, але не більше 20 000 ф. ст. на одного вкладника
НімеччинаФедеральна асоціація німецьких банків (недержавна)30 % від суми вкладу
КанадаКанадська корпорація страхування депозитів60 000 кан. дол. на одного вкладника
СШАФедеральна корпорація страхування депозитів100 000 дол. на одного вкладника
ЯпоніяКорпорація страхування депозитів (федеральна)10 млн. єн на одного вкладника

Системи обов'язкового резервування

Канада10 % від суми депозитів до запитання, 3 % від депозитів
Франція5 % від суми депозитів до запитання, 1 % від суми ощадних вкладів
Італія25 % від суми депозитів (з виплатою відсотків на суму надлишку)
ЯпоніяЗа строковими вкладами: 0,125 % при сумі 50-500 млрд. єн, 1,75 % при сумі 500-2500 млрд. єн
ЛюксембургРезервних вимог немає
Швейцарія2 % за ощадними вкладами, 9 % за строковими вкладами, 12 % за вкладами до запитання
Великобританія0,45 % за депозитами
США3 % за рахунками до запитання та іншими трансакційними рахунками сумою до 42,2 млн. дол., 10 % - за рахунками з більшою сумою коштів, 3 % за неособовими строковими рахунками строком до 1,5 року

Моделі та структура наглядових органів за діяльністю фінансового сектору в країнах ЄС за станом на 01.01.2010 р. [10]

КраїнаМодельКількість наглядових органівВідповідальність центробанку за прийняття остаточного рішення у сфері банківського нагляду
секторнаЗа завданнямиЄдиного нагляду
Австрія+ 20001+
Бельгія+ 20031
Греція*3+
Данія+1
Естонія+ 20001
Ірландія+ 20001
Іспанія+3+
Італія++4+
Кіпр+4+
Латвія+ 20001
Литва+3+
Люксембург+2
Мальта+ 20001
Німеччина+ 20001+
Нідерланди+2+
Об'єднане Королівство+ 20001
Польща+ 20031
Португалія++3+
Словаччина+ 20031+
Словенія+3+
Угорщина+ 20001
Фінляндія+2
Франція++4
Чехія+ 20031+
Швеція+1
Швейцарія+ 20101
Болгарія+2+
Румунія+4+
ЄС-2712415-14

У практичній діяльності органів регулювання та нагляду за фінансовим сектором виділяють три моделі; секторну, на основі завдань і модель єдиного нагляду.

Секторна модель основана на чіткому розподілі завдань і функцій наглядових органів за діяльністю окремих секторів - банківського, страхового та фондового (інвестиційного).

Відповідно до другої моделі обов'язки наглядових органів розподілено на основі завдань (модель "двох вершин"), а функції нагляду - на пруденційний нагляд за діяльністю фінансових посередників і на регулювання бізнесу у фінансовому секторі.

Цю модель можна розглядати як перехідну від секторної до моделі єдиного нагляду.

За умови використання третьої моделі відбувається концентрація всіх наглядових функцій у єдиному наглядовому органі.

Характеристика механізмів співробітництва та обміну інформацією між центральними банками та наглядовими органами в країнах ЄС за станом на 01.10.2006 р. [10]

КраїнаМеханізм співпраці та обміну інформацієюУчасть центробанку в управлінні банківським наглядомСпільне використання персоналуСпільні ресурси фінансового бюджетуІнше спільне використання ресурсівЗдійснення центробанком певних операційних завдань
БельгіяМ, К, У++++
ВеликобританіяМ++
ДаніяМ, К, У
Естонія++
Ірландія+++
ЛатвіяУ+++++
МакедоніяМ, К
Польща+++
УгорщинаМ, К, У+
ФінляндіяМ, К++
Франція++++
ШвеціяМ, К+

Примітки: М - меморандум про взаєморозуміння, К - комітети співпраці, У - угоди про співпрацю.

У зв'язку з ускладненням структури фінансового сектору та інституційних засад нагляду виключно важливого значення набуває налагодження ефективних комунікаційних та інформаційних зв'язків між окремими під секторами та їх регуляторами.

Найбільш поширеними способами досягнення необхідного рівня обміну інформацією між регуляторами є: взаємне представництво керівництва регулятора у колективних органах управляння та створення наглядової ради, яка об'єднує керівників регуляторів і може стати першим кроком до створення єдиного регулятора фінансового сектору [10].

На відміну від взаємодії національних регуляторів, у структурі транснаціональних механізмів співробітництва та комунікацій регуляторних і наглядових органів переважають меморандуми про порозуміння (79,8 %), неформальні контакти (79 %), спеціальні наради (69,4 %) та робота в регіональних групах (48,4 %) (табл.).

Зміни структури наглядових органів обумовлені інституційним, технологічним, технічним, правовим та функціональним ускладненням бізнесу у фінансовій сфері, появою фінансових конгломератів, що об'єднують різні ринки фінансових послуг посилення взаємозв'язків між окремими складовими фінансового сектору, розширенням та інтеграцією міжнародних фінансових ринків, що вимагає координації зусиль та уніфікації відповідальності наглядових органів, які регулюють діяльність фінансових установ у різних сферах фінансового сектору.

Законодавством України не визначено відповідальність за стан справ на ринках фінансових послуг відповідних органів та посадових осіб цих органів.

Досить часто вжиття заходів безпосередньо зачіпає певні політичні чи приватні інтереси (прийняття рішення про обмеження діяльності ліквідацію банку або його ре капіталізацію).

Причиною існування цих недоліків є недостатність інституційної незалежності, під якою розуміють відокремленість регуляторного органу від впливу ви виконавчої та законодавчої гілок влади.

Інституційне незалежність складається з трьох елементів:

• гарантії керівництву органу від необґрунтованого звільнення;

• наявності в структурі органу комісії експертів;

• відкритості та прозорості схвалення рішень.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківська система» автора Кузнецова С.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Центральний банк у банківський системі країни“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Частина1. Теоретичні основи побудови та функціонування банківської системи

  • Еволюція банківської справи

  • Становлення та розвиток банківської системи України

  • Розділ 2. Центральний банк у банківський системі країни
  • Система електронних платежів Національного банку України (СЕП)

  • Розділ 3. Банки як провідні суб'єкти фінансового посередництва. Функції банків

  • Функції банків, види банківських операцій

  • Порядок реєстрації комерційного банку та ліцензування його діяльності

  • Типова організаційна структура комерційного банку

  • Частина 2. Банки в національній економіці

  • Форми безготівкових розрахунків та їх характеристика

  • Порядок відкриття рахунків у банках

  • Організація готівкових грошових розрахунків

  • Розділ 5. Пасивні операції банків по залученню та запозиченню коштів

  • Обмеження на присутність гібридних інструментів у капіталі.

  • Залучений капітал комерційного банку та його характеристика

  • Управління залученим капіталом комерційного банку

  • Розділ 6. Активні операції комерційних банків. кредитні операції банків

  • Способи нарахування відсотків за кредитами

  • Розділ 7. Особливості операцій з надання і погашення окремих видів кредитів

  • Окремі види кредитних операцій Кредити, пов'язані з вексельним обігом

  • Іпотечний кредит

  • Споживчий кредит

  • Розділ 8. Операції банків з цінними паперами

  • Розділ 9. Операції банків в іноземній валюті

  • Фінансування експортно-імпортних угод

  • Частина 3. Контроль та безпека діяльності комерційних банків

  • Аналіз фінансових результатів діяльності банків

  • Аналіз ефективності діяльності комерційних банків

  • Економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків

  • Розділ 11. Банківська статистика

  • Система статистичних показників кредитної діяльності

  • Статистика доходів і витрат банку

  • Методи статистичного аналізу витрат

  • Розділ 12. Сучасний інструментарій аналізу банку

  • Показник GAP як індикатор чутливості балансу

  • Аналіз дюрації та імунізація балансу банку

  • Стратегії управління валютним ризиком банку

  • Розділ 13. Банківський менеджмент

  • Розділ 14. Регулювання, нагляд і контроль банківської діяльності

  • Розділ 15. Фінансовий моніторинг банківської діяльності

  • Розділ 16. Фінансова безпека банківського сектору

  • Методичний інструментарій забезпечення фінансової безпеки банків