Розділ «3.4.2. Баштанні культури»

Кормовий кавун порівняно зі столовим менш вибагливий до умов проростання.

В Україні районовано більше 30 сортів столового кавуна, які істотно різняться між собою тривалістю вегетаційного періоду та іншими господарсько-біологічними ознаками. Найпоширенішими є: Арсенал, Астрахан F1, Велес, Галактика, Загадочний, Мандрівник F1, Ме- ланія F1, Нано, Шарм та ін.

Технологія вирощування. В польових сівозмінах кращими попередниками для кавунів є озимі зернові, культури, зернобобові суміші, багаторічні трави. Для розміщення кавунів та інших баштанних культур непридатні поля, на яких у посівах попередніх сівозмінних культур застосовували гербіциди.

Основний обробіток грунту під кавуни залежить від попередника. Після озимих проводять лущення стерні на 8-10 см. Ділянки, засмічені багаторічними й коренепаростковими бур'янами (осот, молочай, гірчак), з появою їх розетки повторно лущать на глибину 10-12 см. Наступну зяблеву оранку проводять через 20-25 днів після лущення плугом з передплужником на глибину 27-35 см. Рано навесні поле боронують у два сліди, потім культивують на глибину 14-16 см з одночасним боронуванням. Передпосівну культивацію проводять на глибину загортання насіння. В роки з посушливою весною і при відсутності бур'янів на легких за механічним складом грунтах першу культивацію можна замінити боронуванням у два сліди.

Добрива значно підвищують урожайність кавунів та інших баштанних культур. Під зяблеву оранку рекомендується вносити органічні добріша (гній, перегній-сипець) 25-30 т/га. На каштанових і чорноземних ґрунтах під баштанні вносять азотно-фосфорні добрива, а на супіщаних, крім того, й калійні N60-90P90-135K60. Хороший ефект дає внесення добрив у рядки під час сівби: гранульованої аміачної селітри – 0,2, гранульованого суперфосфату – 0,4 і калійної солі – 0,2 ц/га.

Готувати насіння починають за 1-2 місяці до сівби: протруюють препаратом ТМТД.

Для стимуляції насіння до активних фізіологічних процесів його прогрівають на стелажах при температурі 50°С протягом двох годин; прогрівають на сонці протягом 7-10 днів, замочують у воді кімнатної температури (22-25°С) до повного набухання і накльовування, замочують у розчинах мікроелементів тощо. Слід зважати на те, що насіння, яке піддавали тій чи іншій обробці, треба швидко висіяти у вологий і теплий грунт, інакше воно може загинути швидше, ніж необроблене насіння.

Для знищення бур'янів перед висіванням кавунів та інших баштанних вносять у ґрунт гербіциди. Гербіциди заробляють у грунт боронами в два сліди. Сіяти кавуни можна починати не раніше як через ΙΟΙ 2 днів після внесення гербіцидів, інакше можлива гіпертрофія проростків баштанних і подальше відставання рослин у рості й розвитку.

Сіють кавуни, коли встановиться середньодобова температура 12-15°С і мине небезпека похолодання. Використовують для цього зернові або інші сівалки. Схема висіву 1,4-2,1×0,7-1,4 м, залежно від скоростиглості сорту. Норма висіву 4-5 кг/га (4-5 схожих насінин на 1 м рядка), глибина загортання 5-6 см.

Догляд за посівами кавунів починають з досходового боронування легкими або середніми боронами. Боронування впоперек рядків доцільно провести і після з'явлення сходів баштанних. Коли на рослинах розвинеться 5-6 листків, їх проривають. Протягом вегетації посіви обробляють культиваторами (при потребі), закінчуючи цей обробіток на початку інтенсивного росту огудини.

Заслуговують на увагу заходи, які прискорюють достигання кавунів: замочування насіння в янтарній кислоті чи у воді, прищипування пагонів, внесення у грунт підвищених доз фосфорних добрив, застосування плівкового укриття тунельного типу в поєднанні з розсадним і безрозсадним способами вирощування. Вирощування розсадою дає змогу одержати достиглі плоди на 12-18 днів раніше, ніж при сівбі насіння безпосередньо у відкритий грунт, і водночас підвищує врожай. В дослідженнях на півдні України приріст урожаю при розсадному способі вирощування Становив 50-65 %.

Важливим заходом підвищення врожайності кавунів, як і інших баштанних культур, є поливи. Найвищі врожаї одержують, коли поливами підтримують передполивний поріг вологості ґрунту на рівні 75- 80% НВ. Найефективніші поливи у період до зав'язування плодів.

Збирають кавуни у період повного достигання. Зривають з плодоніжками, щоб плоди краще зберігалися. Масовий збір плодів рекомендується проводити валкоутворювачами УПВ-8 або косинцями, що змонтовані на тракторах. Зберігають плоди в буртах, перекладаючи соломою, або в сухих приміщеннях, які перед завантаженням знезаражують і провітрюють. Найкраще зберігаються кавуни при температурі 1-3°С. Кормові кавуни за належних умов зберігання не втрачають своїх кормових якостей до січня-люгого.

Агротехніка столових і кормових кавунів аналогічна.

3.4.2.3. Диня

Морфобіологічні та екологічні особливості. Диня належить до роду Melo, який об'єднує близько 15 видів, більшість з яких – культурні рослини. В нашій країні культивують такі види динь: Касаба (М. cassaba Pang.) – плоди сферичні, зморшкуваті, м'якоть майже без запаху. Сорти цього виду відзначаються транспортабельністю; Килікійська (М. odana Pang.) – плоди невеликі з сітчастою жовто-коричневою корою, м'якоть суха, нещільна, розсипчаста; Канталупа (М. cantalupa Pang.) – плоди жовто-оранжеві, сплюснуті, часто сегментовані, м'якоть щільна з приємним ароматом; Хандаляк (М. chandalak Pang.) – плоди невеликі, сферичні, сплюснуті, жовті або зелені, м'якоть соковита, нещільна; Амері (М. ameri Pang.) – плоди видовжені, темно-зелені, м'якоть хрустка із запахом ванілі; Чарджоуська (М. zard Pang.) – плоди темно-зелені, видовжені, м'якоть свіжозібраних плодів тверда, несоковита і недостатньо солодка, після лежання стають солодкими і приємними на смак.

Культурна диня –- рослина однорічна, роздільностатева (інколи квітки двостатеві). Коренева система дині менш розвинена, ніж у кавуна, складається із головного кореня, який проникає на глибину до 3- 4 м, і поверхнево розміщених численних бічних відгалужень. Стебло сланке, циліндричне, порожнисте, дуже галузисте, покрите жорсткими волосками. Листки нирко- або серцеподібні на довгих черешках. Квітки оранжево-жовті, плоди великі, різні за формою і забарвленням (рис. 95). М'якоть нещільна або щільна, містить до 12% цукру. Насіння яйцеподібне, плоске, біло-жовте, 0,5-1 см завдовжки, містить 25-30% олії. Маса 1000 насінин 35-50 г.

За біологічними особливостями диня наближається до кавуна. Це теплолюбна, стійка проти посухи і спеки, світлолюбна культура короткого дня. Насіння її починає проростати при 15°С. Від зав'язування плодів до дозрівання минає 20-70 днів. Найкраще росте диня на чорноземах, каштанових ґрунтах, сіроземах. Важкі глинисті грунти для неї непридатні.

В Україні районовано близько 16 сортів дині, з яких найпоширеніші: Амалік F1, Воллер, Дніпро F1, Думка, Міра F1, Оксана, Престиж, Соккар, Фантазія та ін.

Агротехніка істотно нічим не відрізняється від агротехніки кавунів. Проте для дині встановлюють дещо меншу площу живлення, ніж для кавунів (1,5×1,5 м або 1,5x1 м), залишаючи по дві рослини в гнізді. Норма висіву насіння 3-4 кг/га, глибина загортання 3-4 см.