Розділ 18 ПОЧАТОК БЕЗМЕЖНОСТІ

Кінець Вічності

ПОЧАТОК БЕЗМЕЖНОСТІ

Харлан тримав у руці анігілятор, націлений на Нойс.

А в глибині його душі знову заворушилися сумніви, нерішучість підточувала його замір.

Чому вона не відповідає? Що приховується за цією незворушною позою?

Хіба він може вбити її?

Хіба можна залишати її серед живих?

— Чого ж ти мовчиш? — хрипко сказав він.

Вона склала руки на колінах і ще спокійніше глянула йому в очі, немов не помічаючи націленого на неї анігілятора. В її відчуженні просвічувалася якась таємнича, майже містична сила. А коли вона нарешті заговорила, голос її здався Харланові чужим.

— Ти хочеш убити мене зовсім не через те, щоб урятувати Вічність, — сказала вона. — Адже ти міг би оглушити мене, зв’язати мені руки й ноги й залишити тут, у печері, а на світанку вирушити в дорогу. Або взяти з собою, а потім кинути напризволяще посеред пустелі. Або ж міг би попросити Твісела потримати мене у Вічності під замком до твого повернення з Первісної епохи. Але ж ні, тільки моя смерть задовольнить тебе, бо ти вважаєш, що я зрадила тебе, заманила в свої любовні тенета для того, щоб штовхнути тебе на зраду Вічності. Це помста за уражене самолюбство, а не справедлива кара, в чому ти так намагаєшся переконати себе.

Харлан аж знітився від почутого.

— А хіба ти не з Прихованих Сторіч, скажи мені?

— Так, я звідти. Чого ж ти не стріляєш?

Харланів палець затремтів на спусковій кнопці анігілятора. Він усе-таки вагався. Незважаючи на її зізнання, Харлан намагався виправдати Нойс, бо в душі його ще не згасло кохання до неї. Може, вона, доведена до відчаю, зумисне наговорює на себе, наражаючись на смерть? Може, це просто породжена відчаєм істерична бравада жінки, якою знехтував коханий чоловік?

Ні! Так могла поводити себе героїня фільмокниги, написаної в нудотно-солодких, сентиментальних традиціях 289-го, але тільки не Нойс. Вона не з тих, хто радо помирає на руках свого зрадливого коханця, немов підтята лілея.

Тоді чому вона так зневажливо сприймає його намір убити її? Чи не тому, що певна в своїх жіночих чарах, добре знає, що він не встоїть перед ними й вирішальної миті впаде до її ніг, пройнятий соромом?.

Удар влучив у ціль. Палець перестав тремтіти й уже твердо лежав на спусковій кнопці.

— Чого ж ти ждеш? — знову заговорила Нойс. — Може, моїх виправдань?

— А в тебе є ще й виправдання? — Харлан силкувався надати своєму голосу іронічного відтінку, та в душі зрадів нагоді відтягти час. Розмова віддалить його від тієї фатальної миті, коли він змушений буде глянути на розпростертий труп, змушений буде усвідомити, що його чарівна Нойс загинула від його ж руки.

Він знайшов виправдання своїй нерішучості: «Хай говорить, — гарячково подумав він. — Що більше вона розкаже про Приховані Сторіччя, то краще можна буде захистити Вічність».

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кінець Вічності» автора Айзек Азімов на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 18 ПОЧАТОК БЕЗМЕЖНОСТІ“ на сторінці 1. Приємного читання.