Розділ 11 ЗАМКНЕНЕ КОЛО

Твісел повернувся до столу, де не було вже ні їжі, ні посуду. Вони залишилися вдвох, і, ніби для того щоб підкреслити цю обставину, Твісел запалив нову сигарету.

— А тепер до роботи, Харлане, — сказав він. — У нас дуже багато справ.

Проте Харлан більше не хотів, не міг чекати.

— Перш ніж ми почнемо щось робити, я дещо маю вам сказати, — рішуче промовив він.

Твісел окинув його здивованим поглядом, примружив свої вицвілі очі й задумливо струсив попіл.

— Певна річ, ми поговоримо з тобою, коли ти цього хочеш, — сказав він, — але спершу сідай, сідай, хлопче.

Технік Ендрю Харлан не сів. Він походжав уздовж столу туди й сюди і рішуче вистрілював фразу за фразою, силкуючись не збитися на безладне бурмотіння. Старший Обчислювач Твісел ледь устигав повертати за ним свою голову, схожу на перестигле яблуко.

— Ось уже кілька тижнів, — провадив Харлан, — я переглядаю плівки з історії математики. Вивчаю книги з різних Реальностей 575-го. Реальності різні, а математика та сама. Послідовність її розвитку не змінюється, незважаючи на Зміни Реальностей. Змінюються тільки імена математиків; відкриття роблять різні люди, а наслідки… В усякому разі, мені вдалося помітити таку закономірність. Що ви на це скажете?

— Дивне заняття для Техніка, — похмуро проказав Твісел.

— Але ж я не простий Технік, — відповів Харлан, — і ви знаєте про це.

— Розповідайте далі, — сказав Твісел і глянув на годинник. Мимоволі він нервово крутив у пальцях сигарету.

— Ще в 24-му Сторіччі, — провадив далі Харлан, — жив чоловік на ім’я Віккор Малансон. Цей період належить до Первісної ери, як ви знаєте. Найбільше Малансон відомий тим, що він уперше відкрив Темпоральне Поле. Це означає, звичайно, що він заснував Вічність, оскільки Вічність — це всього-на-всього величезне Темпоральне Поле, де замкнено Час, не підвладний законам звичайного Часу.

— Ти все це проходив ще в школі, коли був Учнем, мій хлопчику.

— Але мені в школі не казали, що Віккор Малансон аж ніяк не міг одержати Темпорального Поля в 24-му Сторіччі. Тоді ніхто не міг його одержати. Для цього не було математичної бази. Не було на той час і фундаментальних рівнянь Лефевра, які могли бути виведені тільки після появи в 27-му Сторіччі досліджень Жана Вердьє.

Лише за однією ознакою можна було помітити глибокий подив Старшого Обчислювача Твісела: він випустив з руки сигарету. Навіть усмішку мов вітром здуло з його обличчя.

— Хіба ти вивчав рівняння Лефевра, мій хлопчику? — запитав він.

— Ні. Я не хочу сказати, що розумію їх. Однак я добре засвоїв, що без них не можна створити Темпорального Поля. А ці рівняння не були відкриті до 27-го Сторіччя. Це я також добре знаю.

Твісел нагнувся, підібрав сигарету й задумливо глянув на неї.

— А що, коли Малансон відкрив Темпоральне Поле, не знаючи його математичного обгрунтування? Що, коли це було суто емпіричне відкриття? Таких випадків багато в історії науки.

— Я і про це подумав. Після відкриття Поля минуло аж три Сторіччя, поки розробили його теорію, хоч, зрештою, і за цей час не придумали, як вдосконалити Поле Малансона. Це не просто збіг обставин. З усіх поглядів проект Малансона засвідчує, що він створений з використанням рівнянь Лефевра. Якщо Малансон був знайомий з цими рівняннями або вивів їх самостійно, не бувши обізнаним із працями Вердьє, що зовсім неможливо, то чому він ніде про це не говорить?