– Не од ляхів?
– Ні.
– А навіщо ви про чоловіків питали?
– Та ось питали, чи пішли вони вже.
– Пішли, пішли.
– Слава Богу! А скажи-но, молодице, чи не пробігав тут шляхтич один, лях проклятий, з дочкою?
– Шляхтич? Лях? Я не бачила.
– І нікого тут із прийшлих не було?
– Був дід. Він дядьків і підмовив, аби до Хмеля на Золотоношу йшли, тому, говорив, що сюди князь Ярема йде.
– Куди?
– Та тутки. А потім до Золотоноші піде, ось що говорив дід.
– Дід, значить, дядьків бунтувати підмовив?
– Та дід.
– А він сам був?
– Ні. З німим.
– А який він із себе?
– Хто?
– Дід.
– Ой, старий, старенький, на лірі грав і на панів жалівся. Та тільки я його не бачила.
– І він дядьків бунтувати підмовляв? – знову запитав Антон.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вогнем і мечем» автора Генрих Сенкевич на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 134. Приємного читання.