Розділ «Йоун Колфер Список бажань»

Ригачка говорив повільно, наче з немовлям:

— Це рушниця, неодýпо. Ти вистрелиш і розбризкаєш це старе гальмо.

Меґ на мить завагалася.

— Мені байдуже. Принаймні помре швидко. Рахую до трьох, Ригачко. До трьох, бо ти не навчився рахувати до п’яти.

Ригачка обмірковував почуте. Він не звик думати так швидко.

— Один…

Чи Меґ вистрілить? Навряд. Занадто тонкосльоза.

— Два…

Але з іншого боку, після того, що вона зробила зі своїм вітчимом, Франко. І вона дівчина. Хто цих жінок знає?

— Тр…

— Окей, окей. — Краще не ризикувати. Ще буде час поквитатись. — Рапторе! До мене, хлопчику.

Пес загарчав, не згодний випустити свою здобич, яку вже зводили корчі.

— Я сказав, до мене!

Умить приборканий, пітбуль виплюнув рештки Макколової литки й затрюхикав до хазяїна.

Меґ кинулася до Лоурі Маккола. Той знеможено скрутився на лінолеумі. З відкритої рани текла кров. А ця пляма на густо-червоному… О Боже! Кістка.

— Що ми наробили? — Меґ ридала ридма. — Що ми наробили?

На Ригачку її голосіння не справило ані найменшого враження.

— Ну? Старпер ґиґнув на кілька днів раніше. Подумаєш!

Меґ утерла сльози.

— Треба викликати швидку, Ригачко! Негайно!