Розділ «ДІАЛОГИ, призначені для виховання молодих панночок»

ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Ой, пустунка! Ой, шельма! Як швидко вона до цього звикла!

ДОЛЬМАНСЕ. Я знаю безліч дівчат її віку, яких ніщо в світі не примусило б гратися в інший спосіб; перші зносини мають вирішальне значення; як тільки жінка пробує цієї втіхи, вона вже не хоче думати ні про яку іншу… О, небо! Я геть виснажений. Дайте мені дух перевести, бодай кілька хвилин.

ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Ось які вони, чоловіки, моя любонько! Вони й дивитись на нас не хочуть, коли їхню хіть вдоволено; з почуття знемоги народжується почуття відрази, а відраза переходить у зневагу.

ДОЛЬМАНСЕ (холодно). О, як ви мене образили, жінко божественної краси! (Обіймає і ту, і ту). Вас обох створено для поклоніння, байдуже, в якому стані перебуває чоловік, котрий вами милується.

ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Зрештою, утішся, моя Ежені; якщо вони привласнили собі право нехтувати нас, тому що вони вже вдоволені то чи не володіємо ми схожим правом зневажати їх, коли вони не вміють удовольнити нас, як нам хочеться. Скажімо, Тіберій страхував на Капрі тих, хто служив його пристрастям,[5] але й Зінгва, африканська цариця, теж наказувала вбивати своїх коханців.[6]

ДОЛЬМАНСЕ. До таких надуживань, зрештою, цілком поясненних, ніколи не повинні вдаватися люди нашого кола. «Вовки вовків не їдять», — каже приказка, і при всій своїй простоті вона справедлива Не бійтеся мене, мої любі подруги, я не здатний на такі жорстокі вчинки. Не виключено, що я навчу вас творити зло, але сам ніколи не зроблю вам нічого поганого.

ЕЖЕНІ. Ой, ні, моя люба, я за Дольмансе ручаюся: ніколи він не стане зловживати правами, які ми самі йому надали. Воно ж видно, що йому притаманна порядність пройдисвіта — а це порядність найнадійніша. Але нагадаймо професорові про його принципи і, поки ми достатньо збуджені, вернімося, я вас прошу, до великого задуму, який запалив наші серця.

ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Отакої, мала шельмо, то ти досі про це думаєш? А я гадала, що то в тебе лише на мить зашумувало в голові.

ЕЖЕНІ. Це щире прагнення, яке давно визріло в моєму серці, і я не знатиму радості, аж поки його не здійсню.

ПАНІ ДЕ СЕНТ АНЖ. О, гаразд, гаразд! Змилуйся над нею — згадай, що вона твоя мати.

ЕЖЕНІ. Чудове звання!

ДОЛЬМАНСЕ. Дівчина має рацію — хіба ця мати думала про неї, коли народжувала її на світ? Мерзотниця просто трахалася, бо знаходила в цьому втіху, але про те, що внаслідок таких розваг у неї з'явиться дитина, вона й духом не помишляла. Хай Ежені робить, як їй заманеться. Надамо їй цілковиту волю і вдовольнімося тим, що наперед забезпечимо її виправдальним документом, підтвердивши: хоч би до яких крайнощів дійшла вона в цьому напрямку, вона ніколи не буде винна в жодному злочині.

ЕЖЕНІ. Вона мені ненависна, вона мені бридка, тисяча причин виправдовують мою зневагу. Я повинна забрати в неї життя, хоч би чого це мені коштувало!

ДОЛЬМАНСЕ. Ну, гаразд, якщо твоя рішучість незламна, ти доб'єшся свого, Ежені, присягаюся, що доб'єшся. Але дозволь дати тобі кілька порад — вони згодяться тобі перед тим, як ти візьмешся за діло. Ніколи нікому не розкривай своєї таємниці, моя люба, й обов'язково дій сама-одна. Нема нічого небезпечнішого, аніж спільники; не довіряймо навіть людям, які начебто завжди були прихильні до нас. «Треба або не брати спільників, — казав Маккіавеллі, — або позбуватися тих, які нам прислужилися». І це ще не все: щоб успішно здійснити задум, який ти плекаєш, Ежені, ти повинна прикидатися. Перш ніж віддати свою жертву на заклання, підберися до неї якомога ближче; вдай, ніби ти її жалієш або хочеш утішити; підлещуйся до неї, розділи її тривоги, поклянися їй у палкій прихильності; навіть більше — переконай її. що ти її палко любиш, у таких випадках брехня ніколи не зашкодить. Нерон голубив Агриппіну навіть на човні, який мав піти з нею на дно; наслідуй цей приклад, застосуй усю підступність, усю оману, які здатен запропонувати тобі твій розум У всіх випадках життя жінки не можуть обходитися без брехні, але особливо вони її потребують тоді, коли хочуть видаватися правдивими й щирими.

ЕЖЕНІ. Не сумнівайтеся, що я засвою цю науку і запроваджу її в життя. Але прощу вас, розтлумачте мені детальніше, чому радите ви жінкам завжди прикидатися і вдаватися до фальші? То ви певні, що світське життя вимагає від них поводитися саме так і не інакше?

ДОЛЬМАНСЕ. Річ у тім, що я просто не знаю іншого способу поведінки, який давав би змогу чогось досягти в суспільстві. Ніхто на світі не живе правдою — ось очевидна істина, яка підтверджує, що людина просто змушена жити брехнею. Тож і скажіть мені після цього, чи можливо, щоб людина правдива й щира не зазнала краху, не з власної охоти живучи в середовищі брехунів? Але припустімо, що доброчесність і справді — як то нас переконують — цінується в громадському житті. В такому разі як не прикидатися тому, хто не обдарований ні нею, ні силою волі, ні владою — а таких людей, погодьтеся на світі багато — як, повторюю, не прикидатися такій особі, аби в свою чергу, відхопити якусь частку життєвого успіху, що його виривають у неї з рук конкуренти? І якщо міркувати розважливо, то чого насправді треба людині суспільній — бути доброчесною чи створювати видимість доброчесності? Можна не сумніватися, що такої видимості цілком досить; вміючи добре прикидатися, ти зможеш домогтися всього, чого тобі треба. Крутячись серед людей, ми тільки ледь торкаємося їх, то чи нам не досить їхньої оболонки? До того ж ми повинні зрозуміти, що застосування чеснот дає користь лише тим, хто їх застосовує, інші добувають собі з цього так мало зиску, що хай навіть наш ближній і видається людиною доброчесною, нам, по суті, однаковісінько, доброчесний він насправді чи тільки таким прикидається. Зате облуда майже завжди дає змогу домогтися певного успіху; той, хто успішно користується нею, має незаперечну перевагу над партнером, який вступає з ним у ділові або інші стосунки — засліпивши співрозмовника своїм облудним «я», він легко переконує його в чому завгодно і швидко досягає своєї мети. Ну а якби я й помітив, що мене одурили, я передусім звинуватив би в цьому самого себе, і мій спокусник почуватиме себе тим упевненіше, що з гордості я ніколи не пожаліюся; отже, його завжди буде зверху; він матиме рацію, а я — ні; він просунеться вперед до своєї мети, тоді як я топтатимуся на місці; він збагатиться тоді як я розорюся; одне слово, завжди стоячи на вищому щаблі, ніж я, він дуже скоро здобуде популярність у публіки; а коли це станеться, то хоч би скільки я його звинувачував, ніхто мене не слухатиме. Отож безстрашно і безперервно вдаваймося до найзухвалішої брехні; розглядаймо її як ключ до всіх милостей, до всякого фавору, до слави й до багатства і не дорікаймо собі за те, що ми когось ошукали — зрештою, слабкі докори сумління в тому, що ми вдалися до омани, завжди будуть заглушені пікантною насолодою, яку переживає кожен, кому пощастило обшахрувати ближнього.

ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Я гадаю, ми приділили цьому питанню набагато більше уваги, ніж воно заслуговує. Ежені не треба більше переконувати, вона й так настроєна рішуче, а ми її підбадьорили вже достатньо; коли трапиться слушна нагода, вона її не пропустить. А зараз, гадаю, нам слід продовжити лекції про розмаїті забаганки чоловіків у розпусних любощах; це поле дуже широке — отож обстежмо його; ми щойно втаємничили нашу ученицю в кілька секретів з царини практики але не варт нехтувати й теорію.

ДОЛЬМАНСЕ. Подробиці викрутасів, до яких удаються чоловіки в розпусті, навряд чи можуть бути темою навчання для такої дівчини, як Ежені, дівчини, котра не готує себе до ремесла повії. Рано чи пізно вона вийде заміж і, відштовхуючись від цього припущення, я ставлю десять проти одного, що її чоловік таких уподобань не матиме. Якщо ж матиме, то жінці слід поводитися просто: виявляти у відношенні до нього щонайбільшу лагідність та поблажливість, а з другого боку, обманювати його за будь-якої нагоди і потай надолужувати втрачене в шлюбі. В цих кількох словах криється вся наука. Якщо ж ваша Ежені все-таки бажає трохи ознайомитися з чоловічими смаками в розпусті, то в найзагальнішому плані зведемо їх до трьох: педерастія, блюзнірські вихватки і потяг до жорстокості. Перша пристрасть сьогодні дуже поширена; про неї вже багато мною говорено, і тут я додам лише кілька штрихів. Ця пристрасть поділяється на два розгалуження: активне й пасивне. Той, хто встромляє, — байдуже чи це чоловік, чи жінка, — здійснює содомію активну; а хто тільки підставляє гепу, того ми називаємо педерастом пасивним. Нерідко сперечаються, котрий із двох способів дає більше втіхи. Немає сумніву, що більше втішається педераст пасивний, бо переживає гострі відчуття відразу в двох місцях — і ззаду, і спереду. До того ж це так солодко — змінити даровану тобі природою стать, грати роль повії, віддаватися чоловікові, що поводиться з тобою, як із жінкою, називати цього чоловіка своїм коханцем, а себе — його полюбовницею! О, друзі мої, — яка то втіха! Але, Ежені, я обмежуся тут кількома порадами з окремих питань, що мають стосунок лише до жінок, які, мовби перевтілюючись у чоловіків, прагнуть за нашим прикладом спізнати цієї вишуканої втіхи. Я щойно піддав вас такому нападу, Ежені, і з вашої поведінки переконався, що рано чи пізно ви досягнете визначного поступу на цій дорозі. Я вас закликаю звертати на неї якомога частіше, бо це одна з найприємніших доріг, які перетинають острів Цитери, і я анітрохи не сумніваюся, що ви послухаєтеся моєї поради. Зроблю тут лише два чи три зауваження, істотні для кожного, хто сповнений рішучості заживати насолоди лише такого виду або аналогічного. Передусім затямте, що, коли вас грають на содомський манер, треба, щоб хтось пестив вашого лоскотунчика; ніщо так добре не поєднується як ці дві втіхи. Не користуйтеся біде і не втирайтеся рушником, коли готуєтеся розважатись у цей спосіб: треба, щоб щілина була розтулена, бо це розбуджує хіть, сприяє тремтінню плоті, а вона стуляється, коли занадто дбати про охайність і чистоту тіла, та й важко вгадати, як ці процедури вплинуть на почуття. Уникайте кислот, Ежені, коли ви втішаєтеся по-содомському: вони сприяють утворенню гемороїдних запалень, і вам буде боляче, коли в отвір пропихатиметься інструмент утішання. Ніколи не погоджуйтеся, щоб кілька чоловіків підряд вивергали сім'я у вашу гепу: така суміш сперми, хоч і збуджує нашу уяву, часто буває небезпечною для здоров'я; ну а якщо ви все-таки прийняли в себе кілька вивержень, то негайно викиньте їх назовні.

ЕЖЕНІ. Але хіба не гріх приймати сім'я в гепу? Адже воно має зовсім інше призначення.

ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Не думай, о нерозважне дівчисько, ніби є щось погане в тому, щоб віддаватися чоловікам у такий спосіб, який сприяє відверненню потоків їхнього сімені з головного шляху, бо природа аж ніяк не заохочує розмноження. Вона його лише терпить. Отже, уникаючи запліднення, ми куди ліпше сприяємо здійсненню її справжніх намірів. Ежені, чини рішучий опір цьому занудному розмноженню і навіть у шлюбі невпинно відвертай з головного напрямку підступну рідину, плоди якої приносять нам одні прикрості, псуючи наші талії, притупляючи нашу хіть, завдаючи шкоди нашій красі та здоров'ю, наближаючи нашу старість. Переконай свого чоловіка, щоб він мирився з такими втратами; пропонуй йому всі дороги, які ведуть кудись-інде від храму Плодючості, скажи, що ти ненавидиш дітей, що благаєш, аби він тобі їх не робив. Зверни особливу увагу на ці мої останні слова, моя люба, бо, скажу тобі навпростець, розмноження людського племені викликає в мене таку відразу, що я перестану вважати тебе за подругу в ту саму мить, коли ти завагітнієш. Та раптом таке лихо станеться з тобою попри твоє бажання, то повідом мене про це протягом перших сімох або вісьмох тижнів, і я влаштую так, що ти позбудешся його без зайвої мороки. Не бійся, що тебе звинуватять у дітовбивстві, цей злочин — чисто надуманий. Ми маємо повне право розпоряджатися всім тим, що носимо в собі, і, знищивши цей різновид речовини, ми завинимо проти законів буття не більше, аніж тоді, коли в разі потреби за допомогою проносних ліків очищаємося від іншого непотребу.