Розділ «ДІАЛОГИ, призначені для виховання молодих панночок»

ЕЖЕНІ (зашарівшись). Якщо я засвою погляди, які ви мені тут прищеплюєте, то хіба я зможу коли-небудь відмовити кому завгодно нехай там у чому? Але зрозумійте й мій подив — адже оце вперше у своєму житті почула я про такі розпусні витівки. Мені треба спочатку осмислити їх, але, гадаю, мої навчителі можуть бути певні, що від розумового розв'язання проблеми до запровадження її в практику буде рівно така відстань, яку вони самі для мене визначать. Та менше з тим, люба подруго, але чи здобула ти жадану волю коштом своєї згоди вволювати чоловікову забаганку?

ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Здобула, Ежені, — і цілковиту. Мені дозволено робити все, що я хочу, і чоловік ні в чому не чинить мені найменшої перешкоди, проте коханця я не заводжу; я надто полюбляю втіху, аби зв’язувати себе в такий спосіб. Горе тій, хто самохіть накидає на себе подібні пута! Аби знеславити жінку, досить і одного полюбовника, тоді як можна щодня по десять разів віддаватися найрозпуснішим оргіям, і при бажанні всі ці історії западуть у чорну прірву мовчанки відразу по своєму завершенні, Я була багата; отож я платила молодикам, які шпокали мене, не знаючи, хто я така; я оточила себе чарівними лакеями, давши їм зрозуміти, що вони спізнають зі мною найсолодші втіхи, якщо держатимуть язика за зубами, і негайно будуть викинуті на вулицю, якщо пробалакаються. Ти собі не уявляєш, моя любонько. в якому морі насолод стала я купатися, організувавши своє життя в такий спосіб. Усім жінкам, котрі захотіли б спізнати стільки втіхи, скільки спізнала я, я радила б поводитися саме так. За ті дванадцять років, що я одружена, мене трахнули понад десять або й дванадцять тисяч чоловіків… а у світському товаристві я маю славу жінки скромної і розважливої. Інша завела б коханців — і загубила б свою репутацію вмить.

ЕЖЕНІ. Твій метод — найнадійніший; я неодмінно запозичу його й собі. Я зроблю все, щоб, як і ти. одружитися з багатієм, котрий мав би химери… Але скажи мені, моя люба: невже твій чоловік завжди зберігає вірність своїм уподобанням і ніколи не вимагає від тебе нічого іншого?

ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Ні, за всі дванадцять років шлюбного життя він не зрадив своїх звичок жодного разу і дає мені волю лише в ті дні, коли я маю місячні. В такі дні мене заміняє одна гарненька дівчина, яку я на його прохання взяла до себе в прислугу, і між нами не виникає найменших непорозумінь.

ЕЖЕНІ. Але ж він не обмежується тільки цим? Мабуть, він шукає собі пригод і поза власним домом?

ДОЛЬМАНСЕ. Які можуть бути в цьому сумніви, Ежені? Чоловік пані де Сент-Анж, щоб ви знали, один з найуславленіших у нашому столітті розпусників. За рік він витрачає на вдоволення своїх соромітних смаків, які щойно описала вам ваша подруга, понад сотню тисяч екю.

ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Сказати по правді, я не певна, що ви маєте цілковиту рацію. Але яке мені діло до його розбещеності? Адже чим азартніше вкидається він у гульню, тим упевненіше й безпечніше можу віддаватися розгульним веселощам я сама.

ЕЖЕНІ. А зараз — я дуже тебе прошу — поговорімо на вельми цікаву для мене тему: розкажи мені з усіма подробицями, як молодій особі, заміжній чи незаміжній, уберегтися від вагітності, бо признаюся, страх уклепатися в таку халепу неабияк мене пригнічує і тоді, коли я думаю про подружні обов'язки щодо мого майбутнього чоловіка, і тоді, коли мрію про розпусні втіхи, яким стану віддаватися. Один такий спосіб ти мені вже описала, розповівши, як утішається з тобою твій чоловік, але мені здається. що отак розважатися для чоловіка, може, і приємно та зручно, проте для жінки такі розваги годяться не завжди, і я хочу, щоб ти побалакала зі мною про те, як нам гратися з чоловіками, не боячись ризику?

ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Дитина заводиться в жінки тільки в тому випадку, коли вона впускає коханця до себе в мандусю. Отже, їй слід старанно уникати цього способу втішання; нехай натомість вона приймає жаданого гостя в долоні, в рота, в заглибину між персами або в дірочку між сідницями. В останньому випадку вона спізнає велику втіху, навіть більшу, аніж якби вона віддавалася у звичайний для жінки спосіб. У інших випадках — вона щедро нагородить утіхою партнера.

Перший зі способів — я говорю про руку — застосовують так, як ти нещодавно бачила, Ежені; жінка обхоплює член свого друга пальцями і соває рукою туди-сюди, мовби його накачує; кілька таких рухів — і малий поганець розбризкує сперму, а чоловік тим часом цілуватиме свою подругу, пеститиме і зросить живодайною рідиною ту частину її тіла, яка йому найбільше до вподоби. Ну а якщо тобі закортить погратися своїми цицьками, то ти маєш лягти горічерева й притулити чоловічого члена собі до грудей; здавивши його персами і смикнувшись кілька разів, ти домагаєшся того, що чоловік доходить і вивергає сім'я, заливаючи тобі груди, а ІНОДІ й обличчя. Цей спосіб дає жінці найменше втіхи і може згодитися лише тим, чиї груди внаслідок давньої служби коханню набули достатньої податливості і можуть прийняти у свою улоговинку чоловічого члена, пругко здавлюючи його. Втішання за допомогою рота набагато приємніше як чоловікові, так і жінці. Добувати насолоду цим способом треба так: ти лягаєш на тіло свого втішальника у зворотному напрямку, він запихає прутня тобі в рот, а що його голова опиняється в тебе між стегнами, то він засовує язика тобі в піхву або облизує клітор і так повертає втіху, яку ти йому даєш; у такій позі добре вхопитися руками за сідниці й лоскотати одне одному дірочку заднього проходу — це необхідно для повного вдоволення хоті. Коханці з палкою уявою в таких випадках ковтають соки, що стікають їм у рот, і переживають особливо вишукану насолоду, пускаючи одне одному в нутрощі дорогоцінний трунок, підступно викрадений у тих органів, для яких він призначений.

ДОЛЬМАНСЕ. Це чудовий спосіб, Ежені, і я вам рекомендую застосовувати його. Як приємно і втішно руйнувати процес розмноження і йти всупереч законам, що їх йолопи вважають найважливішими в природі! А буває, що нішу для чоловічого члена утворюють стегна або пахви, надаючи йому пристановище, де він може розбризкати своє сім’я без ризику зробити жінці дитя.

ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Деякі жінки засовують собі до піхви губку — всмоктуючи сперму, вона не дає їй проникнути до матки, де відбувається запліднення; інші примушують своїх шпокарів надягати на члена мішечок з венеціанської шкіри, — у народі називають його гондон — у який стікає сім’я, не досягаючи пункту призначення; але з усіх способів найприємніший, звісно, той, коли прутня запихають у гепу. Прочитати про нього лекцію доручаю вам, Дольмансе. Хто ліпше за вас зможе описати схильність, якій ви віддаєте стільки часу і яку захищаєте з таким палом?

ДОЛЬМАНСЕ. Визнаю свою слабість. Я глибоко переконаний, що не існує на світі солодшої втіхи; я знаходжу її як у любовній грі з чоловіками, так і з жінками; але гепочка юного хлопчака, признаюся щиро, розбуджує мою хіть сильніше, аніж гепа дівоча. Тих, хто віддається подібній пристрасті, називають педами. І якщо тобі судилося стати педом, то ти мусиш бути ним по-справжньому. Шпокати в гепу жінок — це лише половина втіхи; природа хоче, щоб чоловік задовольняв цю забаганку з чоловіками, і якщо вона заклала в нас такий потяг, то мала на увазі саме потяг до чоловіків. Абсурдно твердити, ніби ця схильність суперечить її законам. Хіба може йти всупереч природі пристрасть, яка нас надихає? Чи штовхатиме природа нас на вчинки, які завдають їй шкоди? Ні, моя люба ученице, ні: у цей спосіб ми служимо їй не гірше, аніж якось по-іншому, а може навіть, більш свято. Природа не заохочує процесу розмноження, вона його лише терпить. Чи внесла б вона до своїх законів дію, яка позбавляє її права на всемогутність, адже розмноження — це не що інше, як послідовне повторення її первісних намірів, а якби наш рід цілком вимер, то природі довелося б не будувати за давно відомою їй моделлю, а знову зайнятися доісторичним актом творення, що набагато більше лестить її могутності та гордині?

ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Чи розумієте ви, Дольмансе. що подібна логіка неминуче приведе вас до висновку, що знищити впень людський рід — це зробити природі велику послугу?

ДОЛЬМАНСЕ. А хто в цьому сумнівається, пані?

ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. О, праведне небо! В такому разі війни, різанина, чума, голодомор стануть подіями необхідними для здійснення законів природи, і людина, яка їх творить і яка від них терпить, уже не буде ні злочинцем у першому випадку, ні жертвою — в другому?

ДОЛЬМАНСЕ. Жертвою вона стає, безперечно, коли гнеться під ударами недолі. Але злочинцем — ніколи. Ми ще до цього повернемося. А тим часом для просвіти прекрасної Ежені проаналізуймо спосіб утішання, який становить нині тему нашої розмови. Найузвичаєніша для жінки поза при цьому способі — лягти долічерева впоперек ліжка, спустивши ноги і добре розтуливши сідниці; голова має лежати якомога нижче. Трохи помилувавшись видовищем прегарної гепи, яку йому підставляють, трахальник поплескує й обмацує її долонями, а іноді й шмагає, щипає або кусає, потім зволожує губами крихітну дірочку, яку збирається проткнути, і підготовляє вхід для пеніса кінчиком язика; він змащує також — слиною або маззю — свого інструмента й обережно наближає голівку до отвору, в який хоче пропхатися; однією рукою він тримає свою зброю, а другою розтуляє сідниці об'єкта своєї втіхи; як тільки він відчув що голівка члена пройшла в отвір, він повинен сильно натиснути, стежачи за тим, щоб не віддавати завойовану територію. Якщо жінка молода і грається в такий спосіб уперше, їй спочатку, можливо, болітиме. Але гравець не повинен звертати найменшої уваги на цей біль, який незабаром перетвориться на відчуття приємне, і потроху має пропихати свого товкача глибше й глибше, аж поки досягне найдальшої точки, себто, коли вовна, яка опушує його приладдя, торкнеться краєчків анального отвору, в який він проник.

Після цього хай він ковзає швидко й жваво, бо вже не ризикує вколотися шпичаками — там лишилися одні троянди. Щоб рештки болю, який ще може відчувати об’єкт його трудів, остаточно перейшли в насолоду, то, коли ви граєте хлопця, треба вхопити його за живчик, а якщо дівчину — то пестіть їй лоскотунчика. Від цього в об'єкта виникнуть спазми втіхи і, конвульсивно звузивши задній отвір, подвоять відчуття насолоди в активного учасника гри, воно швидко досягне апогею, і незабаром у гепу об'єкта втішань проллється рясний фонтан густої сперми — результат дії стількох любострасних чинників. Правда, деякі гравці не хочуть доводити пасивного партнера до нестями; про це ми ще поговоримо згодом.

ПАНІ ДЕ СЕНІ — АНЖ. Дозвольте й мені на мить уявити себе вашою ученицею, Дольмансе, й запитати, в якому стані має бути гепа пасивного учасника гри, щоб той, хто його протикає, спізнав найвище блаженство?

ДОЛЬМАНСЕ. Вона має бути повна — це аксіома. Вельми істотно, щоб у ці хвилини об'єкт відчував гостре бажання випорожнитися, тоді голівка члена зануриться і вивергне сім'я в м'яку й гарячу субстанцію що збуджуватиме його й обпалюватиме наче вогнем.