Розділ «Вовки Кальї ОПІР 19»

— Більше нічого робити не треба, — відповів Роланд. А потім, неначе йому спала запізніла думка: — І більше спи. Хлопчики, поки ростуть, мають багато спати.

— Чому я ночую там?

— Тому що мені це здається правильним. Я хочу, щоб ти тримав очі і вуха відкритими та розповідав мені про все, що тебе насторожить чи видасться незрозумілим.

— Слухай, друзяко, а хіба за день ми тобі не набридаємо? — спитав Едді.

Вони справді провели ці наступні п'ять днів разом, і дні були довгими. Їздити верхи на конях сея Оверголсера швидко втратило новизну. Як і скарги на біль у м'язах і мозолі на сідницях. Під час однієї з цих поїздок, коли вони наближалися до місця, де на них чекав Енді, Роланд запитав у Сюзанни, чи вона не думала про аборт як спосіб розв'язати її проблему. 

— Ну, — відповіла вона, пильно подивившись на нього, — не брехатиму, я над цим міркувала.

— Забудь про це. Жодних абортів.

— Можеш пояснити чому?

— Ка, — сказав Роланд.

— Кака, — доповнив Едді. Жарт був давній, але всі троє розсміялися, і Роланд охоче приєднався до них. Більше ніхто не порушував тієї теми. Роланд не був схильний до ілюзій, але це його тішило. Небажання Сюзанни обговорювати Мію і дитину, що мала з'явитися на світ, було йому на руку. Схоже, деяких речей вона воліла не знати, щоб почуватися безпечніше.

Втім, хоробрості їй не бракувало ніколи. Роланд не сумнівався, що рано чи пізно вона почне розпитувати. Та після того, як квартет (квінтет, рахуючи Юка, який усюди супроводжував Джейка) п'ять днів поспіль вербував собі прихильників у містечку, Роланд почав відправляти її вдень до Джефордсів, щоб вона повчилася метати тарілку.

За вісім днів, після їхньої тривалої нічної розмови на ґанку будинку священика — розмови, що закінчилася о четвертій ранку, — Сюзанна запросила їх на ферму Джефордсів, щоб показати, чого вона вже навчилася. «Це ідея Залії, — сказала вона. — Мабуть, вона хоче знати, чи я гожуся».

Роланд знав: щоб отримати відповідь на це питання, йому достатньо було спитати саму Сюзанну. Але водночас йому було цікаво. Приїхавши на ферму, вони побачили, що на задньому ґанку зібралася вся родина й кілька Тіанових сусідів: Хорхе Естрада з дружиною, Дієґо Адамс (у чапсах), Хав'єри. Вони нагадували глядачів на тренуванні гравців у очки. Рунти Залман і Тія стояли збоку, витріщаючись на все це зібрання широко розкритими очима. Енді теж був там, тримав на руках Аарона, який спав.

— Роланде, ти ж хотів зберегти все це діло в таємниці? Сюрприз! — поплескав його по плечі Едді.

Роланд не втратив незворушного виразу обличчя, хоча вже зрозумів, що його погрози ковбоям, які бачили, як сей Айзенгарт метала тарілку, пішли псу під хвіст. У селі всі пліткували. Плескати язиками любили скрізь: і в прикордонні, і в бароніях. «Принаймні ці базікала поширять чутку, що Роланд — крутий хлопець, сильний комала, — подумав він. — І що з ним краще не зв'язуватися».

— Хай уже буде як є, — відповів він. — Мешканці Кальї ще з часів царя Гороха знають, що Сестри Орізи кидають тарілку. А якщо довідаються, що Сюзанна теж уміє, і то добре, може, це тільки на краще.

— Сподіваюся, що вона, ну, не облажається, — сказав Джейк.

Роланда, Едді і Джейка шанобливо привітали, коли вони піднімалися на ґанок. Енді сказав Джейкові, що за ним страждає юна леді. Джейк зашарівся і відповів, що, як Енді не від того, він не хотів би про таке знати.

— Як скажеш, сеу.

Джейк піймав себе на тому, що роздивляється слова й цифри на грудях Енді, схожі на сталеве татуювання, і знову думає, чи справді він потрапив до цього світу роботів і ковбоїв, чи це просто якийсь напрочуд яскравий сон.