Князь Балон обернувся і зігрів кощаві руки над жарівницею.
— Але старківський цуцик надсилає тебе до мене, мов крука, вивченого носити цидулки.
— Я приніс неабияку цидулку, — заперечив Теон. — Вона містить задум, який я сам йому запропонував.
— То вовчий корольок слухає твоєї ради?! — Ця думка, схоже, розважила князя Балона.
— Так, він цінує мою раду. Я полював з ним, вчився з ним, ділив з ним трунок і частунок, воював на його боці. Я заслужив його довіру. Він дивиться на мене, як на старшого брата, він…
— Ні! — Палець батька вистрілив йому в обличчя. — Ніколи тут, у замку Пайк, і ніколи на моїх очах не смій звати його братом! Його, сина людини, яка замордувала твоїх справжніх братів! Чи ти забув Родріка і Марона, твоїх братів по крові?
— Я нічого не забув. — Правду кажучи, Нед Старк не вбивав жодного з його братів. Родріка вбив князь Язон Малістер у Морестражі. Марон загинув, коли впала стара південна башта… але якби хід битви звів їх разом, то й Старк, звичайно, не завагався б відняти в них життя. — Я пречудово пам’ятаю своїх братів.
По правді, Теон пам’ятав головним чином те, як Родрік напідпитку давав йому стусанів, а Марон вчиняв жорстокі жарти і брехав, як дихав.
— А ще я пам’ятаю, як мій батько був королем.
Він вийняв Роббового листа і простягнув уперед.
— Ось. Читайте… ваша милосте.
Князь Балон зламав печатку і розгорнув пергамен. Чорні очі забігали по рядках.
— То хлопчак хоче дати мені корону, — мовив він, — а я за те мушу всього лише знищити його ворогів.
Тонкі губи викривилися у посмішку.
— Зараз Робб стоїть під Золотим Зубом, — мовив Теон. — Щойно той впаде, як він пройде західні гори наскрізь за один день. Військо князя Тайвина стоїть у Гаренголі, відрізане від заходу. Крулеріз сидить у полоні в Водоплині. Західний край може виставити назустріч Роббові лише пана Стафорда Ланістера з зеленим, поспіхом зібраним рушенням. Пан Стафорд загородить Роббові дорогу на Ланіспорт, а відтак місто лишиться незахищеним від навали з моря. З ласки богів можна буде здобути навіть Кастерлі-на-Скелі, перш ніж Ланістери зрозуміють, хто на них напав.
Князь Балон пробурчав:
— Кастерлі-на-Скелі ніколи не брали приступом ворожі руки.
— Досі не брали. — Теон посміхнувся. «Але зараз настав їхній час…»
Батько на усмішку не відповів.
— То ось навіщо Робб Старк повернув тебе через стільки років? Аби ти звабив мене його задумом?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чвара королів» автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чвара королів“ на сторінці 108. Приємного читання.