Розділ «Острови в океані»

— Звучить шанобливо. Та чом би не просто: геть родинне вогнище.

— Abajo el Home[166]. Почуття в цьому прекрасне, але для багатьох родинне вогнище замінив бейсбол, і вони можуть сплутати ці речі.

— Ну, а з дітьми як?

— Дайте спокій дітям, і нехай вільно приходять до мене, коли досягнуть виборчого віку, — відказав Гірший Мер.

— А щодо розлучень? — спитав Томас Хадсон.

— Ще одна дражлива проблема, — сказав Гірший Мер. — Bastante espinoso[167]. Як ви дивитесь на розлучення?

— Мабуть, розлучень нам торкатися не слід. Це суперечитиме нашій кампанії на користь родинного вогнища.

— Гаразд, облишмо розлучення. Ну, а тепер побачимо…

— Нічого ти не побачиш, — перебила його Цнотлива Ліл. — Ти ж геть залив очі.

— Не критикуй мене, жінко, — відказав їй Гірший Мер. — Ми повинні зробити одну річ.

— Яку?

— Orinar[168].

— Згоден, — почув свій голос Томас Хадсон. — Це одна з основ.

— Так само, як і водогін. Тут також основа вода.

— Тут основа алкоголь.

— Дуже малий процент порівняно з водою. Основа — вода. Ви ж науковець. Який процент води в нашому тілі?

— Вісімдесят сім і три десятих, — навмання відповів Томас Хадсон, знаючи, що це не так.

— Точно, — сказав Гірший Мер. — То ходім, поки нас ще ноги носять.

У чоловічій вбиральні поважний, благородний з вигляду негр читав розенкрейцерівську брошуру. То був тижневий урок за курсом обраної ним науки. Томас Хадсон з гідністю привітався до негра, і той так само відповів на його привітання.

— Холодний випав день, сер, — зауважив служник, схильний до релігійного чтива.