Але селяни розглядають такі речі простіше й грубіше. Один з них пробурчав:
— Це коли б не шпіонка.
— Мовчіть, кажу вам, і йдіть геть! — шепнула їй та ж добра жінка, яка вже говорила з нею.
Мішель Флешар відповіла:
— Я не роблю нічого поганого. Я шукаю своїх дітей.
Добра жінка поглянула на тих, що дивилися на Мішель Флешар, доторкнулася пальцем до лоба, підморгнула й сказала:
— Це юродива.
Потім вона одвела її вбік і дала їй гречаного коржа,
Мішель Флешар, не подякувавши, заходилася жадібно його гризти.
— Так, — казали селяни, — вона їсть, як тварина. Це справді юродива.
І решта зборів теж почала розходитися одне по одному.
Коли Мішель Флешар поїла, вона сказала селянці:
— Це добре, я поїла. А тепер, де Тург?
— Знову тієї ж! — скрикнула селянка.
— Мені треба іти в Тург. Покажіть мені дорогу на Тург.
— Ніколи! — сказала селянка. — Щоб вас там убили? Та я й не знаю. Чи ви й справді божевільна? Слухайте, бідолашна, у вас втомлений вигляд. Хочете відпочити в мене?
— Я не відпочиваю, — сказала мати.
— У неї ноги всі в виразках, — прошепотіла селянка.
Мішель Флешар продовжувала:
— Я ж вам сказала, що розшукую своїх дітей. Маленька дівчинка і двоє хлопчиків. Я йду із землянки в лісі. Можна спитати про мене у Тельмарша-Жебрака. І потім у того чоловіка, що я зустріла отам на полі. Це Жебрак мене врятував. Здається, у мене було щось перебите. Все це сталося справді. І ще сержант Радуб. У нього можна спитати. Він скаже. Бо це ж він зустрів нас у лісі. Троє. Я вам кажу, троє дітей. Старшенький зветься Рене-Жан. Я можу довести все це. Другий зветься Гро-Ален, а дівчинка зветься Жоржетта. Мій чоловік помер. Його вбили. Він був орендарем у Сікуньярі. Ви на вигляд добра жінка. Покажіть мені дорогу. Я не божевільна, я мати. Я загубила своїх дітей. І шукаю їх. От і все. Я не знаю гаразд, звідки йду. Цієї ночі я спала на соломі в якомусь сараї. У Тург, ось куди я йду. Я не злодійка. Ви добре бачите, що я кажу правду. Треба мені допомогти знайти моїх дітей. Я не з цього краю. Мене розстріляли, але не знаю де.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дев'яносто третій рік» автора Віктор-Марі Гюго на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНІ ТРЕТЯ У ВАНДЕЇ“ на сторінці 53. Приємного читання.