Розділ «ЧАСТИНА ПЕРША НА МОРІ»

— Коли це було?

— Десять років тому.

— Коли був король?

— Еге.

— Ти, значить, бився, коли був король?

— Еге.

— Проти кого?

— Далебі не знаю. Я провозив сіль.

— Он як!

— Це звалося боротися проти соляних податків. Хіба соляні податки і король те ж саме?

— Тобі цього не втямити.

— Я прошу монсеньйора ласкаво вибачити, що спитав монсеньйора.

— Ну, далі. Ти знаєш Ла-Тург?

— Чи я знаю Ла-Тург! Я ж звідти.

— Як?

— А так, що я з Паріньє.

— Справді, Ла-Тург біля Паріньє.

— Чи знаю я Ла-Тург! Великий круглий замок — родовий замок моїх сеньйорів! У ньому великі залізні ворота, які відокремлюють новий будинок від старого і які й з гармати не проб’єш. У новому будинку є славнозвісна книга святого Варфоломія, яку приїжджають дивитися з цікавості. Там у траві багато жаб. З цими жабами я грався зовсім малим. А підземний хід! — я його знаю. Може, крім мене, ніхто про нього й не знає.

— Який підземний хід? Я не знаю, про що ти кажеш.

— Це від тих часів, коли Ла-Тург бував у облозі. Люди могли рятуватися в замку, пробираючись підземним ходом у ліс.