Розділ «ЧАСТИНА ПЕРША НА МОРІ»

— А я вас питаю: чому?

Блискавка майнула в очах матроса,

— Бо ви вбили мого брата.

Старий відказав холодно:

— Спочатку я врятував йому життя.

— Це правда. Ви його спершу врятували, а потім убили.

— Це не я його вбив.

— А хто ж тоді?

— Його провина.

Матрос збентежено дивився на старого. Потім його брови гнівно насупились.

— Як вас звати? — спитав старий.

— Моє ім’я Гальмало, але вам немає потреби знати його, щоб бути вбитим мною.

В цей момент зійшло сонце. Один промінь упав прямо на матроса і освітив дике лице. Старий уважно розглядав його.

Канонада все ще тривала, але ривками, ніби в агонії. Дим застилав обрій. Човен, яким гребець більше не керував, плив куди несло.

Правою рукою матрос вихопив з-за пояса пістолет, а лівою взяв чотки.

Старий підвівся.

— Ти віриш у бога? — спитав він.

— Отче наш, іже єси на небесєх, — пробурмотів матрос. І він перехрестився.

— Ти маєш матір?

— Маю.