І от у цьому безмежному, цьому відлюдному просторі, підвівши осяяне блідим ранковим світлом лице, чоловік на носі човна, пильно дивлячись в очі чоловіка на кормі, сказав йому:
— Я брат того, кого ви звеліли розстріляти.
КНИГА ТРЕТЯ
ГАЛЬМАЛО
І. СЛОВО Є ДІЯ
Старий підвів голову.
Чоловікові, що говорив до нього, було років із тридцять. Лице в нього засмагло від морського вітру, очі він мав дивні: у простодушному погляді селянина світилась проникливість бувалого моряка. Він міцно тримав весла у своїх дужих руках. Вигляд він мав лагідний. За поясом у нього був кинджал, два пістолети й чотки.
— Хто ви? — спитав старий.
— Я вам тільки що сказав.
— Чого ви хочете?
Чоловік кинув весла, схрестив на грудях руки і відповів:
— Вбити вас.
— Як знаєте, — сказав старий.
Матрос підвищив голос.
— Приготуйтесь.
— До чого?
— До смерті.
— Чому я маю вмерти? — спитав старий.
Настало мовчання. Чоловік, здавалось, на якусь мить був спантеличений цим запитанням. Потім відповів:
— Я ж сказав, що хочу вас убити.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дев'яносто третій рік» автора Віктор-Марі Гюго на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША НА МОРІ“ на сторінці 35. Приємного читання.