Капітан спрямував свою трубу на захід і оглянув Менк’є. Потім він обернувся на схід і став розглядати паруси, що виднілися вдалині.
Лоцман продовжував, немов розмовляючи сам з собою.
— Це Менк’є. Тут спочивають чайки, летячи з Голландії, і великі чорнокрилі поморники.
Тимчасом капітан перелічив паруси.
Кораблів було таки вісім. Вони стояли в бойовому порядку, їх силуети виступали над водою. В центрі виразно можна було розрізнити високий корпус трипалубного судна.
Капітан спитав лоцмана:
— Знаєте ви ці кораблі?
— Звичайно! — відповів Гакуаль.
— Що це?
— Ескадра.
— Французька?
— Чортова.
Запала мовчанка. Потім капітан знову спитав:
— Тут уся крейсерська ескадра?
— Ні, не вся.
Дійсно, 2 квітня Валазе заявив у Конвенті, що в Ла-Манші крейсирує десять фрегатів і шість лінійних кораблів. Капітан тільки тепер це пригадав.
— Справді, — сказав він, — в ескадрі шістнадцять суден. А тут тільки вісім.
— Решта блукає там уздовж берега і шпіонить.
Капітан, увесь час дивлячись у підзорну трубу, пробурчав:
— Трипалубний корабель, два фрегати першого рангу, п’ять другого рангу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дев'яносто третій рік» автора Віктор-Марі Гюго на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША НА МОРІ“ на сторінці 29. Приємного читання.