Розділ «З «Першої Книги Джунглів»»

Рама, цар буйволів, тупнув ногою. Води Вайнганги, куди пішов

Шер-Хан?

Він не Сахі, щоб копати нору, не павич Мор, щоб літати

в небі, не кажан Манг, щоб висіти на гілці. Малий бамбук,

скажи, куди він пішов?

Оа! Він тут! Ао-о-о! Тут! Під ногами Рами лежить Кульгавий.

Вставай до бою! Ось м’ясо. Розбий голову буйволу.

Цить! Він заснув. Не розбудіть його, він такий сильний!

Злітаються шуліки, і чорні мурахи повзуть, щоб почути

новину. Великі збори на честь тигра!

Алала! Я не маю одягу, щоб укритись. Шуліки побачать,

що я голий. Мені соромно зустрічатися з цим народом.

Позич мені шкуру, Шер-Хане. Дай мені цю веселу смугасту

шкуру, – за нею я прийшов на Скелю Ради.

Клянуся буйволом, що мене викупив! Я дав обітницю,

таку собі невелику обітницю. Бракує лише твоєї шкури,

щоб дотримати слова.

З ножем, із ножем людської зграї, з ножем мисливця я вклонюся

перед моїм дарунком.

Води Вайнганги, Шер-Хан дав мені шкуру з великої ласки.