— Так. Будь-якої миті.
— Гм, гаразд.
Запала довга мовчанка. Радник, здавалося, напружено розмірковував.
Коли він знову глянув на мене, на його пиці вимальовувалося награне болісне співчуття, а тремтячий від здушених сліз голос мимоволі нагадав Харусека.
— Мені Ви могли б сказати, Атанасіусе! Мені, давньому другові Вашого батька… мені, який Вас дитиною на руках носив… — я ледве погамував сміх, бо радник щонайбільше на десять років старший за мене. — То був самозахист, чи не так, Атанасіусе?
З-за стола знову вигулькнуло цапине обличчя.
— Що було самозахистом? — запитав я непорозуміло.
— 3… Цотманом! — рявкнув радник мені в обличчя.
Ім’я вразило мене, наче лезо кинджала. Цотман! Цотман! Годинник! Ім’я Цотмана було вигравіюване на вічку годинника.
Я відчув, як уся кров бухнула мені до серця: потворний Васертрум дав мені годинника, щоб кинути на мене підозру в убивстві.
Поліцейський радник миттєво скинув маску, вишкірив зуби й зажмурив очі.
— То Ви зізнаєтеся в убивстві, Пернате?
— Це помилка! Жахлива помилка! Вислухайте мене, заради Бога! Я можу Вам пояснити, пане поліцейський раднику!.. — вигукнув я.
— Якщо зараз Ви розкажете мені все, що стосується пані графині, — швидко урвав він мене, — то — я наголошую! — поліпшите своє становище.
— Я не маю, що казати, окрім того, що вже сказав: графиня невинна…
Радник зціпив зуби й повернувся до цапиної пики:
— Пишіть: Пернат зізнається в убивстві страхового агента Карла Цотмана…
Мене охопила нестямна лють.
— Ви, поліцейська свиня! — заревів я. — Що Ви собі дозволяєте?!
Я роззирнувся у пошуках чогось важкого. Та вже наступної миті мене схопили два жандарми й одягнули на руки кайданки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Елізабет Мак-Нілл » автора Майрінк Ґустав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ґустав Майрінк Ґолем“ на сторінці 97. Приємного читання.