Єнох поплескав його по плечу.
— Я заради тебе готовий повернути їх до життя, але не знаю, чи вдасться це, бо вони такі маленькі.
— Усе одно спасибі. — Г’ю прокашлявся і сильно потер щоки, неначе сердився на свої сльози за те, що вони його виказали.
— Ми знайдемо тобі інших бджіл, коли вилікуємо пані Сапсан, — спробувала втішити його Бронвін.
— До речі, — звернувся Єнох до Емми, — тобі вдалося додзвонитися по тому телефону до якоїсь імбрини?
— До жодної, — відповіла Емма і, згорбившись, сіла на перевернутий смітник. — Я сподівалася, що бодай раз нам неймовірно пощастить. Але ні.
— Тоді, схоже, собака мав рацію, — сказав Горацій. — Великі контури Лондона впали перед ворогом. — Він урочисто схилив голову. — Сталося найгірше. Усіх наших імбрин викрали.
Ми всі посхиляли голову. Веселощі мов рукою зняло.
— У такому разі, — мовив Єнох, — Міларде, розказуй нам усе, що ти знаєш про каральні контури. Якщо імбрини саме там, нам доведеться організувати рятувальну операцію.
— Ні, — похитав головою Мілард. — Ні, ні, ні.
— Тобто як це — ні? — здивувалася Емма.
Мілард здушено захрипів і став якось дивно дихати.
— Тобто… ми не можемо…
Здавалося, слова застрягли йому в горлі.
— Що з ним таке? — спитала Бронвін. — Міле, що сталося?
— Ану, кажи, що означає це твоє «ні», — погрозливо наказала йому Емма.
— Бо ми загинемо, ось чому! — голос у Міларда зривався.
— Але там, у звіринці, ти говорив так, наче це дуже просто! — нагадав я йому. — Наче ми можемо зайти в каральний контур у ритмі вальсу…
Мілард був у істериці, дихав часто-часто — і мене це налякало. Бронвін знайшла зіжмаканий паперовий пакет і сказала йому дихати в нього. Трохи прийшовши до тями, він відповів:
— Пробратися в такий контур доволі просто, — повільно, контролюючи дихання, промовив він. — А от вибратися проблемно. Тобто живими вибратися. Каральні контури — вони такі, як про них розказував пес, і ще гірші. Ріки вогню… кровожерні вікінги… у повітрі витає чума, не можна дихати… а на додачу до всього цього, наче якесь диявольське попурі, птах його знає скільки витворів і порожняків!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місто порожніх. Втеча з Дому дивних дітей» автора Ренсом Ріґґз на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 8. Приємного читання.