Син підвів на неї очі.
Роза відійшла.
Коли вона підійшла до нього, чоловік вибачився:
— Мамо, пробач мені, я мав залишитися з тобою.
Пані Гольцапфель не чула його слів. Вона сіла біля сина і підняла його перев’язану руку.
— Знову тече кров, — сказала вона, і разом зі всіма вони сиділи у підвалі і чекали.
Лізель сягнула до сумки й обнишпорила книжки.
БОМБАРДУВАННЯ МЮНХЕНА 9 І 10 БЕРЕЗНЯ
То була довга ніч з бомбами і читанням.
У неї пересохло в горлі, та крадійка книжок подолала п’ятдесят чотири сторінки.
Більшість дітей позасинали і не чули голосу сирен, що сповіщали про відновлення спокою. Батьки будили їх або виносили з підвалу в огорнутий темрявою світ.
Десь далеко вирували пожежі, а я підібрав близько двох сотень полеглих душ.
Я прямував до Молькінґа, щоб забрати ще одну.
На Небесній вулиці було чисто.
Після завершення атаки сирени ще кілька годин не вмикали, на випадок якщо з’явиться нова загроза та й для того, щоб дим піднявся в атмосферу.
Першою пожежу в сірому тумані запримітила Беттіна Штайнер. Горіло за містом, поблизу річки Ампер. Дим звивався до неба, і дівчинка показала на нього пальцем:
— Дивіться.
Беттіна побачила першою, але всіх обігнав Руді. Кваплячись, він все-таки не випускав з рук свого ящичка. Хлопець промчав Небесною вулицею, пробіг завулками і влетів до лісу. За ним поспішала Лізель (свої книжки вона залишила вельми незадоволеній Розі), а за ними групками стікалися люди, що повиходили з інших бомбосховищ.
Руді, зачекай!
Руді не чекав.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Крадійка книжок» автора Маркус Зузак на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 9“ на сторінці 18. Приємного читання.