TextBook — Речі, на які посилається пан Ромеро де Торрес, — особистого характеру. Це сувеніри, що мають, так би мовити, суто сентиментальну цінність. Ми б хотіли попросити вас, отче, якщо вас це не обтяжить, розповісти нам усе, що ви пам’ятаєте про Каракса та Алдаю.
Отець Фернандо досі дивився на нас із підозрою. Було очевидно, що нашої риторики недостатньо, аби завоювати його довіру та виправдати нашу цікавість. Я кинув розпачливий погляд на Ферміна.
— Ви знаєте, що трохи схожі на Хуліана в юності? — раптом спитав отець Фернандо.
Очі Ферміна засяяли.
«Ось воно», — подумав я. Усе було поставлено на цю карту.
— Ви дуже проникливі, ваша превелебносте, — промовив Фермін, удаючи величезне здивування. — Ваша надприродна інтуїція викрила нас. Із нею вам судилося стати щонайменше кардиналом. Або навіть папою.
— Про що це ви?
— Невже це не очевидно, ваша превелебносте?
— Чесно кажучи, ні.
— Ми можемо сподіватися на таємницю сповіді?
— Але це сад, а не сповідальня.
— Буде достатньо, якщо ви дасте своє слово священнослужителя.
— Даю.
Фермін зробив глибокий вдих і сумно подивився на мене.
— Даніелю, ми більше не можемо обманювати цього служителя Христа.
— Звичайно ж, ні... — вставив я, геть розгублений.
Фермін підійшов до священика впритул і промовив надзвичайно конфіденційним тоном:
— Отче, в нас є серйозні підстави підозрювати, що наш друг Даніель — ніхто інший, як таємний син покійного Хуліана Каракса. Ми намагаємося відродити минуле. Нам дорога пам’ять про славетну людину, яку жорстока доля відірвала від бідолашної дитини.
Отець Фернандо зупинив на мені здивований погляд.
— Це правда?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тінь вітру» автора Карлос Руїз(Руїс) Сафон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Місто примар“ на сторінці 59. Приємного читання.