Розділ «Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр»

Хава йде з нашої школи, а Патошка й Ася їдуть жити в Дагестан. Я в школу ходитиму зовсім сама.

Під ногами пищить кошеня Чипс і муркоче.

Поля

Була в школі. Побилася з Яхою.

Дівчата Сета, Тина, Заїра й Латифа мені зраділи. Сета й Латифа взяли в нас кошенят, які вижили.

Образилася на маму. Плакала. Вона дуже жорстка і зла людина. Як я цього раніше не помічала? Коли налагоджується життя — є їжа, вона буває веселою, хорошою. Але щойно труднощі, всю злість зриває на мені. Сьогодні вона сказала мені, що я — брехуха. Вона корпалася в моїх речах і знайшла дрібні гроші.

— Це гроші! Ти їх ховаєш!

А я їх їй на новорічний подарунок збирала. Уже заздалегідь готуюся: купила хустку й заколку для неї. Хотіла ще купити коробку цукерок.

Я стала плакати, тому що дуже прикро. Вона ж сказала мені, що це нерозумно — плакати.

У школі поки що більше ні з ким не билася. Арина виявилася бридкою — розповіла про те, як я торгую з коробкою в руках, банді Лур’є-Левиці. Навіть зобразила, як я ходжу і кричу: «Гребінці! Ножиці!» Народ ірже. Але мені начхати.

П.

Прийшла зі школи.

Дівчата деякі з класу засватані. Мене питають:

— А ти заміж не вийшла? Чи тебе ніхто не бере через маму-росіянку?

Мало не посварилася через це з Тиною та Зулею.

А Мага, негідник, підкрався і стягнув з моєї голови хустку. Я в нього відібрала хустку й надавала нею прямо йому по пиці. Він поліз битись, обзиваючись «російська свиня», а я його відіпхнула й послала до біса. Але мені й крити нема чим. Він — свій, я — чужа. Він усіх у класі зібрав і кричить: «Поліна — росіянка. Ганьба! Ганьба!», і всі за нього. І всі згодні. Навіть Сета, Латифа й Тина. А Кассі й зовсім сховалася!

Мага пообзивався-пообзивався, а тоді взяв і поставив свої ноги в брудному взутті прямо на мою парту. Тоді я взяла книжку з літератури й добряче постукала йому по голові. Після цього він ноги прибрав і давай кричати:

— Ти заміжня?

Яка тварюка! Я його послала. Після чого Мага став мені погрожувати і сказав дослівно таке: «Мій брат служить у військовій частині, от я йому скажу, і він тебе впіймає!» Горлав усьому класу.

З усіх за мене заступилася тільки Зуля. Дівчинка, яка відстає в розвитку і гладенька (з неї всі глузують і її ненавидять). Вона теж узяла до рук книжку й дала йому по фізіономії. Але Мага не заспокоївся і продовжив кричати матірні лайки на мою адресу.