Розділ «Стівен Кінг, Пітер Страуб Талісман»

— Я завжди готовий до нових ідей, — сказав Морґан, і його голос знову огорнуло серпанком диму.

— Добре. Гадаю, нам варто бути обережнішими в наших діях там, партнере. Гадаю, будь-що важливе — будь-які справжні зміни, які ми спричинимо там — може повернутися до нас і нам же вилізти боком. Усе має свої наслідки, і деякі з цих наслідків можуть виявитися дуже неприємними.

— Наприклад? — запитав дядько Морґан.

— Наприклад, війна.

— Це дурниці, Філе. Ми ніколи не бачили нічого… звісно, якщо ти не маєш на увазі Бледсоу…

— Саме Бледсоу я і маю на увазі. Гадаєш, то був збіг?

Бледсоу? Джек зацікавився. Він чув це ім’я раніше, але якось нечітко.

— Ну, насправді, до війни було, м’яко кажучи, дуже далеко, та я все одно не бачу зв’язку.

— Гаразд. Ти чув оповідки про те, як Чужинець убив там старого короля? Давно те було. Чи ти чув про це?

— Ага, гадаю, так, — відповів дядько Морґан, і Джек знову відчув у його голосі фальш.

Батьків стілець скрипнув — Філ прибирав ноги зі столу, щоб нахилитися вперед.

— Убивство спровокувало невелику війну на Територіях. Прихильникам старого короля довелося придушити повстання, на чолі якого були кілька невдоволених дворян. Ті хлопці надумали скористатися нагодою і перебрати на себе владу: захоплювати землі, конфісковувати власність, кидати ворогів у в’язницю, збагачуватися.

— Гей, будьмо чесні, — перебив його Морґан. — Я теж чув про таке. А ще вони хотіли перетворити шалено неефективну систему на організований політичний лад, тому часом треба бути жорстким, коли берешся за таке. Я розумію це.

— Не нам судити про їхню політику, і то правда. Та ось до чого я веду. Та невеличка війна тривала близько трьох тижнів. Коли вона завершилася, загинуло приблизно із сотню людей, а може, й того менше. Чи казав тобі хто-небудь, коли та війна почалася? Якого року? Якого дня?

— Ні, — пробурмотів дядько Морґан похмурим голосом.

— Це сталося 1 вересня 1939 року. Саме того дня тут Німеччина вчинила напад на Польщу.

Батько замовк, а Джек, стискаючи чорне таксі за диваном, мовчки, але широко позіхнув.

— Та це ж божевілля! — нарешті промовив дядько Морґан. — Наша війна розпочалася через їхню? Невже ти справді віриш у це?

— Я справді вірю в це, — відповів Джеків батько. — Вірю в те, що тритижнева чвара там якимось чином спровокувала тут війну, що тривала шість років і вбила мільйони людей. Так.

— Ну… — мугикнув дядько Морґан, і Джек бачив, як той почав ображено сопіти.