Квідич крізь віки

дістаються найважчі травми. «Виведи ловця з ладу», — свідчить, згідно Бруту Скрімґеру, перше правило

«Одкровення відбивачів».

Правила

Наступні правила були встановлені Відділом чарівних ігор і спортивних змагань при його створенні в 1750

році.

1. Не дивлячись на те, що немає обмежень на висоту польоту гравців під час гри, вони не повинні

перетинати межі ігрового поля. Інакше команда повинна передати квафел команді-суперниці.

2. Капітан команди може попросити у судді тайм-аут. Тільки в цьому випадку ноги гравців можуть

торкнутися землі під час гри. У випадку, якщо гра тривала більше дванадцяти годин, тайм-аут може бути

продовжений до двох годин. При неготовності команди повернутися на майданчик після закінчення цього

терміну, їй зараховується поразка.

3. Суддя може призначити штрафний кидок у ворота команди. Загонич, виконуючий штрафний, вилітає з

центрального круга у напрямку до штрафного майданчика. Решта всіх гравців, за винятком відбивача

команди-суперниці, повинна триматися осторонь при виконанні штрафного кидка.

4. Квафел можна відняти у іншого гравця, але ні за яких обставин гравець не має права захоплювати

частину тіла іншого гравця.

5. У разі травми заміна гравців не проводиться. Команда повинна продовжити гру без травмованого гравця.

6. Палички можуть бути принесені на ігрове поле, але ні за яких обставин не повинні бути використані

проти гравців команди-суперниці, їх метел, судді, м'ячів або когось з глядачів.

7. Гра в квідич закінчується у момент упіймання золотого снича або по взаємній домовленості капітанів.