Зрив

  - Увага! Ви голодні і хочете пити. Ваш організм більше не в змозі регенерувати життя і відновлювати ману. Терміново прийміть їжу і вгамуєте спрагу!

  Ельф радісно зареготав:

  - Бачу, зголоднів ти, брате! Сідай, не соромсч. А то в цьому світлому містечку по душах і випити нема з ким!

  Гунар виявився хлопцем веселим і компанійським. Пив в три горла, базікав без зупинки, вивалюючи на мене міські новини і байки зі свого багатого минулого. Просив заходити частіше, обіцяв знижки на будь-який товар, як для рідного, темного побратима. На питання: чи немає чого для некроманта, скептично оглянув мене, потім розчаровано похитав головою:

  - У мене все більше важка сталева броня, ну, на крайняк, кольчужне плетіння. А ваш брат-кастер навіть шкіряні речі вдягнути не в змозі, одні ганчірки носите. Те ж саме по зброї: щит, двуручник, спис - це до мене. Був би ти Лицарем Смерті - одягнули б тебе знатно і не особливо дорого. Є навіть дуже цікаві речі.

  Не полінувавшись, він схопився з-за столу, ненадовго зникнув в підсобці, і  повернувся з дивним кістяним жезлом. Жезл був прикрашений вигадливою різьбою, почорненим сріблом і позолотою. А може, і чистим золотом, хто його розбере. Гунар натиснув на якийсь виступ, і вершина жезла спалахнула чорним полум'ям. Спалахнула і тут же поглинула навколо себе світло, сховавши в розсіяну напівтемряву коло радіусом з півметра.

  Я придивився до предмета:

  - Скіпетр Темного Полум'я. Клас предмета: Рідкісний.

  - Ефект: Інтелект +5, Сила +3, Статура +3.

  - Ефект: Коли в руках, рівень піднятої істоти збільшується на 3.

  - Ефект: Своїми атаками піднята істота завдає + 10% шкоди вогнем.

  - Ефект: Кожна атака має 2% -й шанс підпалити ціль, завдавши додатково 210 одиниць утрати.

  - Обмеження по класу: тільки Лицар Смерті.

  Оце так річ! Дайте дві! До речі, а дійсно, якщо два таких взяти, ефекти складаються?

  - Вмерти можна, Гунар! Скільки така радість коштує?

  Той відразу посмутнів.

  - Якби не було обмеження за класом, коштував би мінімум п'ять-шість сотень золотом. А так, кому він потрібен, та ще в цьому проклятому місті! За сотню віддам. Слухай, купи, га?!  - Він так збудився, що не помітив, що перевернув склянку з вином. - Будеш у Темних землях, продаси за півтори, а то й дві тисячі!

  Я з жалем похитав головою і демонстративно кинув худий гаманець на стільницю. Так, обламався. Некрос за такий скіпетр повісився б, а Лицареві він на фіг не потрібний. Його пет слабкий, підняття навіть на десяток рівнів не зробить його відчутно сильнішим. А займати скіпетром одну руку, відмовляючись тим самим від використання щита або дворучного меча дурнів немає. Біда...

  Посиділи ми з Гунаром душевно, розлучилися майже друзями. Ще раз уточнивши дорогу до "Трьох поросят", я, злегка похитуючись, попрямував по дорозі. Потихеньку сутеніло, і питання ночівлі ставало все більш актуальним.

  Заїжджий двір знайшовся швидко. Пропустити величезну вивіску з класичними танцюючими наф-нафами було непросто.