Зрив

  "Чи зрозумів я?! Звичайно!"

  - Так, - прошепотів неголосно, - я зрозумів. У магазинах, до десяти тисяч. Спасибі!

  Дядько мовчки прикрив очі і, посунувши до мене купку забутих довідок, кивнув на вихід.

  - Ідіть юначе, і бережи вас Бог.

     Цілком таємно.

     Куратору від генерала СБ Алесьєва В. А.

   "Звіт про результати експерименту номер 118/2.

   Місце проведення - спецрозподільник ФСБ "Критка".

   Учасники - 20 ув'язнених різної статі і віку.

   Сценарій віртуального світу - Едем, v6.51.

   Згідно з результатами експерименту перший зрив стався через п'ять годин безперервного занурення. Останній - на 7-му добу. 18 наступних діб перебування у Вірті результату не принесли. Феномену зриву піддалися 17 випробовуваних. Учасники експерименту впали в стан коматозного сну. Спроби привести їх до тями за допомогою больового шоку, реанімаційними і медикаментозними засобами успіху не принесли.

   На даному етапі ми можемо зробити висновок, що зрив незворотній. Розуми людей, які перейшли у Вірт, на смерть тіла-носія ніяк не відреагували.

   По завершенні експерименту усі тіла поховані у спецмогильнику (ділянки н.411-431), інфокристали ВІРТ-сервера утилізовані згідно процедури 719".

  ГЛАВА 2

  Наступні п'ять днів я крутився як білка в колесі. Почуття, що час стікає, як пісок крізь пальці, надихало і мотивувало краще всяких бізнес-тренерів. Раніше б так - жити кожен день як останній, їздив би на "Бентлі" ще до тридцяти.

  Для початку я зібрав до купи всі свої готівкові кошти, заодно досить агресивно вибив пару практично безнадійних боргів, до гикавки здивувавши своєю рішучістю одного з боржників. Грошей було небагато, близько трьох штук вічнозелених. Чотири сотні і один дорогоцінний день пішли на повторне медичне обстеження в приватній клініці. Початковий діагноз повністю підтвердився, хіба що лікар рекомендував негайно лягати до них в стаціонар, де при належному догляді я зможу протягнути кілька зайвих тижнів, а то і місяців. Чемно пообіцяв подумати і звалив від гріха подалі. Стерв'ятники, бл...

  Ще п'ять сотень були доблесно злиті в казино. Точніше, спочатку я навіть піднявся до двох шматків, але я прийшов за набагато більшою сумою, так що продовжив грати, ставлячи на колір і подвоюючи ставку в разі програшу. У теорії, якщо запас грошей і розмір ставки необмежений, то, піднявшись з-за столу вчасно, можна залишитися в плюсі. Однак моєму гаманцю цілком вистачило семиразового випадання червоного при ставці на чорне. Круп'є, який вміло метав кульку, єхидно посміхнувся наостанок. Так, я в курсі, що ти, спритна гнида, можеш будь-яку цифру на рулетці викинути. Знав би, скотина, що у мене на кону були не гроші, а життя. Втім, навряд чи це щось змінило б.

  Потім, протягом трьох днів, я обробляв торгові центри. Переходив з магазину в магазин, брав в кредит телефони, ігрові приставки і дрібну побутову електроніку. А ввечері завозив все це добро на ринок і скидав баригам за третину ціни.

  Зараз я сидів в "Макдоналдсі" і, витягнувши під столом гудячі ноги, переварював моторошно шкідливий гамбургер з не менш шкідливою колою. Берегти організм сенсу не було, мені тепер все можна... Закурити, чи що? Тільки рік як кинув, прикро навіть, стільки сил на цю справу витратив, ламало по-чорному. Гаразд, що у нас там з планами на завтра? З ранку потрібно заскочити до юриста і отримати офіційний папірець, що батьки не несуть відповідальності за споживчі кредити дітей. Це на випадок, якщо хтось із колекторів поткнеться до матері після моєї смерті.

  М-мм, похмуро звучить: "Після моєї смерті"... Бррр... Від юриста їду додому, розбираю білизну - щось продати за копійки, щось подарувати, решта - на викид. Не хочу, щоб чужі люди, нехай навіть матір, копирсалися в моїх стираних трусах і запилених сувенірах. Так само варто перебрати фотографії та документи на компі і в паперах, надто вже особисте - спалити. Потім - знову по магазинах. Буду псувати страховим компаніям квартальний звіт на одну тисячну частку відсотка. "Яблофон", що лежить на гладкій стільниці, вібрує і повзе до краю. Номер незнайомий, і я спокійно спостерігаю за тим, як телефон намагається накласти на себе руки. На восьмому гудку, він, нарешті, доповз до краю столу і, зробивши останній ривок, кинувся на кахельну підлогу. Підхопивши його на половині шляху і заодно підморгнувши якійсь юній і симпатичній матусі з чадом, яке заворожено спостерігало за цим процесом, з'єднався: