Розділ «Четвер»

— …другий заступник голови й член організаційного комітету.

Новий промовець чітко й твердо заговорив:

— Ці збори ми проводимо за закритими дверима на мою настійну вимогу, підтриману кількома членами організаційного комітету. Перевага закритих зборів полягає в тому, що ми можемо вільно висловлювати свої думки, знаючи, що наші слова ніхто не протоколюватиме й що вони не вийдуть за межі цього приміщення й не потраплять у перекрученому вигляді в пресу. Можу додати, що проти такої форми зборів різко виступав наш шановний голова доктор Інгрем.

Доктор Інгрем гримнув з помосту:

— А чого ви боїтеся? Компрометації?

Ігноруючи це запитання, промовець повів далі:

— Я, як і всі ви, відчуваю відразу до расової дискримінації. Серед моїх най… — він повагався, — найближчих колег є люди, що належать до інших віросповідань та рас. Я хочу підкреслити, що не менше, ніж доктор Інгрем, обурений вчорашнім інцидентом. Єдине, в чому ми в дану мить розходимося — це питання методу. Доктор Інгрем — якщо дозволите мені розширити його метафору — наполягає на екстракції. Я ж вважаю, що до даного випадку треба підходити спокійніше — як до неприємної, але локалізованої інфекції.

По залу прокотився смішок, і сам промовець усміхнувся.

— Я не вірю, що наш, на жаль, відсутній колега доктор Ніколас виграє щось від того, що ми відмінимо з’їзд. Зате нашим професійним інтересам буде, безперечно, завдано шкоди. Більше того — ми тут усі свої, а тому я буду відвертим — я не вірю, що загальні питання расових взаємовідносин мають стосуватися нас, як організації.

Самотній голос із задніх рядів запротестував:

— Неправильно! Ці питання стосуються всіх!

Решта делегатів мовчали, уважно слухаючи.

Промовець похитав головою.

— В політичних акціях ми маємо право виступати тільки як приватні особи. Природно, де треба, ми мусимо стояти один за одного, і трохи далі я запропоную певні заходи в справі доктора Ніколаса. Але загалом я згоден з доктором Інгремом: ми, медики, люди зайняті, і в нас немає часу на такі речі.

Доктор Інгрем зірвався на ноги.

— Я цього не казав! Я тільки навів цей погляд, як непереконливий, і абсолютно не поділяю його.

Промовець знизав плечима.

— Але ця формула прозвучала з трибуни.

— В зовсім іншому контексті! Я не дозволю перекручувати мої слова! — Інгремові очі палали гнівом. — Джентльмени, ми просторікуємо тут, жонглюючи такими словами, як «на жаль» і «шкода». Невже ви не розумієте, що йдеться про щось більше; що ми з вами обговорюємо питання людських прав, людської гідності? Якби ви були вчора на моєму місці й бачили, як принижують вашого колегу, друга, чудову людину…

В залі загукали: «До порядку! До порядку!» Голова зборів постукав молоточком, і розчервонілий доктор Інгрем мотнув головою і сів.