— В обіймах моїх… дівоча краса…
У тьмяному місячному світлі вулицею повільно й безтурботно йшов якийсь чоловік.
«Якщо припече, — подумала Лавінія, — побіжу й постукаю в чиїсь двері».
— Де ж літня ніч… — виспівував той перехожий, в чиїх руках уже видно було доброго дубця, — місяць і ти… Е, а це хто тут такий?.. Ну, міс Неббс, знайшли ви собі час гуляти!
— Полісмен Кеннеді!
Авжеж, то був не хто інший, як він.
— Проведу-но я вас додому.
— Дякую, я дійду сама.
— Та вам же на той бік яру…
«Так, — подумала Лавінія, — але з чоловіком я через яр не піду, хай він навіть і полісмен. Звідки мені знати, хто з них Нелюд?..»
— Не треба мене проводжати, — сказала вона. — Я швидко перейду.
— Тоді я почекаю тут, — сказав полісмен. — В разі чого гукніть. Тут добре все чути. Я вмить прибіжу.
— Дякую.
Лавінія пішла далі, а він лишився під ліхтарем, мугикаючи свою пісеньку. «Ну, ось воно», — подумки мовила вона сама до себе.
Вона стояла на першому із ста тринадцяти східців, що вели вниз крутосхилом; далі вона мала пройти кроків сімдесят через місток, а тоді піднятися вгору до Парк-стріт. І на всю цю дорогу був тільки один ліхтар. «Через три хвилини, — подумала Лавінія, — я встромлю ключа у свої двері. Нічого зі мною не станеться за сто вісімдесят секунд».
І рушила довгими темно-зеленими сходами в глибокий яр.
— Один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять… — лічила вона пошепки.
їй здавалося, ніби вона біжить, але вона не бігла.
— …п'ятнадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять, дев'ятнадцять, двадцять… Це вже п'ята частина сходів! — захекано підбадьорила вона себе.
А яр був глибокий і чорний, чорний-чорний! І весь світ лишився позаду: люди, що спокійно спали в своїх ліжках, місто, замкнені двері, аптека, кінотеатр, вуличні ліхтарі,- все те було позаду. Тепер скрізь навколо неї існував і жив тільки яр, чорний і неосяжний.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кульбабове вино» автора Рей Дуґлас Бредбері на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рей Бредбері“ на сторінці 96. Приємного читання.
TextBook