— Ніколи — ні мільйон, ні мільярд років тому?
У задушній тиші літнього надвечір'я дівчатка нахилялися до старої жінки й чекали на відповідь.
— Ніколи, — відказувала місіс Бентлі,- ні мільйон, ні мільярд років тому.
●
— Ти наготував свого записника, Дуг?
— Авжеж.- І Дуглас лизнув олівця.
— Що там у тебе вже записано?
— Усі звичайні справи і події.
— А, Четверте липня і все таке… Кульбабове вино, лава-гойдалка на веранді, еге ж?
— Ось тут говориться, що цього літа я вперше їв ескімо першого червня тисяча дев'ятсот двадцять восьмого року.
— То ще не справжнє літо.
— Усе одно, це було вперше, от я й записав. Купив нові тенісні туфлі — двадцять п'ятого червня. Уперше бігав босий по траві двадцять шостого червня. Нумо, нумо, нумо — раз!.. Ну, а що маєш цього разу ти, Томе? Якесь нове «вперше», якусь чудасію про канікули — як там, приміром, зловили рака в річці чи павука-водоміра?
— Ще ніхто ніколи в житті не зловив павука-водоміра. Ти чув коли-небудь, щоб хтось його зловив? Ану, подумай!
— Я думаю.
— Ну й що?
— Твоя правда. Ніхто не зловив. І, мабуть, ніколи не зловить. Надто вже вони прудкі.
— Не в тому річ. Просто їх немає,- сказав Том. Тоді трохи подумав і ствердно кивнув головою. — Атож, їх просто ніколи на світі не було й немає… А записати я хочу ось що… — Він нахилився і щось зашепотів братові на вухо.
Дуглас записав.
Обидва прочитали записане.
— Щоб я пропав! — вигукнув Дуглас. — Я ж ніколи про таке й не подумав! Оце відкриття! І воно таки правда: старі люди ніколи не були дітьми.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кульбабове вино» автора Рей Дуґлас Бредбері на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рей Бредбері“ на сторінці 40. Приємного читання.
TextBook