— Моя мама каже, що говорити неправду негарно, — промовила Джейн.
— Звісно, що негарно. Це дуже погано, — погодилася місіс Бентлі.
— І слухати, коли говорять неправду.
— А хіба хтось сказав тобі неправду, Джейн? Джейн подивилася на неї і збентежено відвела очі.
— Ви сказали.
— Я? — Місіс Бентлі засміялась і приклала суху, кощаву руку до худих грудей. — Що ж я таке сказала?
— Про себе. Ніби ви були малою дівчинкою. Місіс Бентлі застигла на місці.
— Та я ж і справді була такою дівчинкою, як ти, багато років тому.
— Еліс, Томе, ходімо.
— Стривай, — мовила місіс Бентлі. — Ти не віриш мені?
— Не знаю, — відповіла Джейн. — Ні, не вірю.
— Але це просто смішно! Ясно ж як день: усі люди були колись молодими!
— А ви — ні,-не зводячи очей, наче сама до себе, прошепотіла Джейн. Її паличка від морозива впала у. ванільну калюжку на підлозі веранди.
— Та певне ж, що мені було й вісім, і дев'ять, і десять років, як і вам усім.
Дівчатка захихотіли, але враз замовкли. Місіс Бентлі блиснула очима.
— Гаразд, не можу ж я цілий ранок марно сперечатися з десятилітками. Годі й казати, що колись і мені було десять років і я була така ж дурненька.
Дівчатка засміялися. Том стояв ні в сих ні в тих.
— Ви жартуєте над нами, — крізь сміх промовила Джейн. — А насправді вам ніколи не було десять років, місіс Бентлі, хіба не так?
— Ану, марш додому! — раптом крикнула стара, якій стало вже несила бачити їхні насмішкуваті очі. — Нема чого тут реготатися.
— І насправді вас не звуть Елен?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кульбабове вино» автора Рей Дуґлас Бредбері на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рей Бредбері“ на сторінці 34. Приємного читання.
TextBook