Розділ «Частина 3 Пітер і вовк»

Останнім часом вони з Томом повільно, але впевнено вибираються з двох ям: грошової та подружньої. У рік після нещасного випадку з Томом вони небезпечно близько підійшли до розлучення. Потім сталося диво, стала надходити загадкова готівка, і все почало налагоджуватися. З жодної ями вони ще не вибралися остаточно, але Лінда вже вірить у те, що це обов’язково станеться.

Поки батьки були зосереджені на виживанні (Томові, звичайно, ще й треба було оговтатися від ран), діти надто багато часу провели у вільному польоті. Лише зараз, коли в неї нарешті з’явилася можливість перевести дух та є час озирнутися, Лінда виразно відчула, що з Пітом і Тіною щось не те. Вони хороші діти, розумні діти, і вона не думає, що син або дочка могли попастись у звичайні пастки, що підстерігають підлітків — випивка, наркотики, крадіжка, секс, — але щось відбувається, і їй здається, вона знає, що. Вона здогадується, що й Том це знає.

Бог послав євреям, що голодували, манну з неба, але гроші беруться з більш прозаїчних джерел: банки, друзі, спадщина, родичі, які мають можливість допомогти. Таємничі гроші прийшли не з цих джерел. І вже точно, це не було допомогою родичів. У 2010 вся їхня рідня опинилася в такому самому жалюгідному становищі, як Том і Лінда. Тільки діти — це ж теж родичі, чи не так? Про це можна забути через те, що вони знаходяться так близько, але вони родичі. Про те, що гроші могли надходити від Тіни, смішно навіть думати. Їй тоді було всього дев’ять, та й не змогла б вона зберегти таку таємницю.

Але Піт… Піт — мовчун. Лінда згадує, як її мати сказала, коли Піту було п’ять рочків: «У цього рот на замку».

Тільки де тринадцятирічний хлопчик міг узяти такі гроші?

Під’їжджаючи до Дортон Міддл, щоб забрати доньку, Лінда думає: «Ми ніколи не ставили питань, ніколи по-справжньому не хотіли дізнатися правду, бо боялися. Цього не зрозуміє той, хто не пережив ті страшні місяці після нещасного випадку з Томом. І я не збираюся ні за що вибачатися. У нас були причини боятися. І чимало. Дві найбільші жили під нашим дахом і розраховували на нашу підтримку. Але зараз настав час дізнатися, хто кого підтримував. Якщо це був Піт, якщо Тіна дізналася й це її так розхвилювало, мені потрібно перестати боятися. Мені потрібно розплющити очі.

Мені потрібні відповіді».

18

Середина ранку.

Ходжес у суді й поводиться як тишко. Холлі б ним пишалася. На питання адвоката Бритоголового Бійця він відповідає чітко й лаконічно. Адвокат надає йому чимало приводів вплутатися в суперечку, і хоч, коли ще був детективом, Ходжес нерідко потрапляв на цей гачок, зараз він уміло уникає цих пасток.

Лінда Сауберс везе бліду, принишклу доньку додому, де дасть Тіні стакан імбирного елю, щоб заспокоївся шлунок, після чого вкладе спати. Вона нарешті готова запитати в Тіни, що їй відомо про таємничі гроші, але тільки після того, як дівчинці стане краще. Удень часу буде достатньо, і треба буде залучити до розмови Піта, коли він прийде додому зі школи. Вони будуть утрьох, і, напевно, так навіть краще. Том із групою клієнтів оглядають офісну будівлю, нещодавно залишену Ай-Бі-Ем, за п’ятдесят миль на північ від міста, і повернеться не раніше сьомої. Навіть пізніше, якщо на зворотному шляху вони де-небудь зупиняться пообідати.

У Піта третій урок, фізика, і хоч очі його спрямовані на містера Нортона, який співає солов’єм про бозон Хіггса і Великий адронний колайдер ЦЕРН у Швейцарії, думки за цими очима все ж ближче до будинку. Він укотре прокручує в голові сценарій майбутньої ​​зустрічі вдень і нагадує собі, що наявність сценарію зовсім не означає, що Халлідей буде йому слідувати. Халлідей уже давно займається своєю справою, і велику частину цього часу, імовірно, грає із законом у кота-мишки. Піт ще всього-на-всього підліток, і забувати про це не можна в жодному разі. Він має поводитися надзвичайно обережно і враховувати свою недосвідченість. Він повинен думати перед тим, як щось говорити, щоразу.

Але найголовніше — він не повинен боятися.

Він скаже Халлідею: «Півхлібини краще, ніж зовсім нічого, але у світі потреби такі, що навіть шмат краще, ніж зовсім нічого. Я пропоную вам три дюжини шматків. Подумайте про це».

Він скаже Халлідею: «Я не буду нічиїм перепихоном до дня народження, і про це вам теж варто подумати».

Він скаже Халлідею: «Якщо гадаєте, що я блефую, нумо, перевірте мене. Але, якщо ви це зробите, ми обидва залишимося ні з чим».

Він думає: «Якщо я впораюся з хвилюванням, я ще можу зіскочити. А я впораюся. Обов’язково. У мене немає вибору».

Морріс Белламі паркується на краденій «Субару» за два квартали від Елітного гнидника й повертається пішки. Він затримується в дверях магазину секонд-хенду, перевірити, чи не видно поблизу МакФарланда, потім поспішає до злиденної будівлі й підіймається сходами на дев’ятий поверх. Обидва ліфти сьогодні не працюють, але тут це звичайна справа. Покидавши деякий одяг в одну із сумок «Тафф-Тот», він залишає цю паскудну кімнатку востаннє. Увесь шлях, поки він спускається на перший поверх, спина в нього горить вогнем, а шия взагалі не рухається, ніби перетворилася на прасувальну дошку. У руках він несе сумки, і кожна важить немов добру сотню фунтів[111]. Його все так само пригнічує очікування почути голос МакФарланда. Йому здається, що перевіряльник ось-ось покличе його, вийде з тіні й запитає, чому він не на роботі, куди зібрався й що це в нього в сумках. А потім скаже йому, що він повертається за ґрати: «Ви пропускаєте хід. Ви не отримуєте 200 доларів»[112]. Морріс розслабляється тільки тоді, коли Елітний гнидник остаточно зникає з поля зору.

Том проводить свою невелику компанію агентів із нерухомості по порожньому будинку Ай-Бі-Ем, описуючи його різні особливості й пропонуючи робити фотографії. Вони всі збуджені можливостями, які відкриваються перед ними. Наприкінці робочого дня відновлені хірургічним шляхом ноги та стегна болітимуть так, ніби їх шматують усі чорти з пекла, але поки терпіння ще залишається. Покинутий офісний і виробничий комплекс може стати однією з його найбільших угод. Життя нарешті повертається до нього обличчям.

Джером несподівано з’являється в офісі Ходжеса, чим викликає в Холлі подив і захоплення. Вона верещить від радості, коли бачить його, і потім від відчуття тривоги, коли він обхоплює її за талію і крутить кілька разів, як любить робити з молодшою ​​сестрою. Вони розмовляють годину або навіть більше, не можуть наговоритися після довгої розлуки, і вона розповідає йому, як розуміє справу Сауберса. Вона радіє, коли Джером серйозно сприймає її стурбованість через молескіновий записник, і радіє ще більше, коли дізнається, що він бачив «Мачо і ботан 2». Вони припиняють розмову про Піта Сауберса й довго обговорюють цей фільм, порівнюючи його з іншою фільмографією Джона Гілла. Після цього розмова переходить на різні комп’ютерні програми.