Розділ «Стівен Кінг Чотири сезони»

— Як це, ти не знаєш? — не повірив Тедді.

— А так. Це кінець. Коли ти не знаєш, що буде далі, це кінець.

— Щооооо? — заволав Верн. Помітно було, що він засмутився так, наче його щойно намахали на ярмарку в Топшемі під час гри в бінго на гроші. — Нащо там те щасливе лайно? Як усе розрулилося?

— Ти мусиш використати свою уяву, — терпляче сказав йому Крис.

— Ні фіга! — сердито відрізав Верн. — Це хай він свою використає! Він вигадав цю чортову історію!

— Ага. Що з тим дуриком сталося? — не вгавав Тедді. — Ну Ґорді, ну розкажи!

— Я думаю, його батько був на пироговому конкурсі, а коли прийшов додому, не лишив на Жиропі живого місця.

— Ага, точно, — кивнув Крис. — Саме це й сталося, зуб даю.

— А ще, — сказав я, — діти й далі дражнили його Жиропою. Та ще й Ригачкою до купи обзивати почали.

— Хрінове закінчення, — сумовито промовив Тедді.

— Тому я й не хотів його розказувати.

— Ти міг би зробити так, щоб він застрелив свого батю, утік із дому й приєднався до техаських рейнджерів, — запропонував Тедді. — Як тобі таке?

Ми з Крисом перезирнулися. Крис ледве помітно здвигнув плечем.

— Може, і так, — сказав я.

— О, Ґорді, а про Ле Діо в тебе щось новеньке є?

— Зараз ні. Може, потім щось напишеться. — Я не хотів засмучувати Тедді, але й перевіряти, що там робиться в Ле Діо, особливого бажання не мав. — Шкода, що тебе ця історія не зачепила.

— Нє, вона хороша, — заперечив Тедді. — Аж до самого кінця хороша була. Усе це ригання таке крутецьке.

— Ага, круто було, така гидота, — погодився Верн. — Але про кінцівку Тедді правду каже. Фуфло якесь.

— Так, — і я зітхнув.

Крис підвівся.