Саботаж кохання

— Але у гетто немає коней, — холодно відрізала вона.

— Ну, якщо ти вважаєш, що це хвилює англійок… Моя кохана рвонула вперед. Це вперше я бачила, щоб вона так чухрала.

На її обличчі не було образи, та я була певна, що достукалась принаймні до її пихи, якщо не до серця, в існуванні якого я дуже сумнівалася.

Я відчула безсумнівну перемогу.

Мені нічого не було відомо про можливу бігамію мого суперника.

Все, що мені було відомо, так це те, що наступного дня Елена розірвала заручини.

Вона зробила це показово байдуже. Я пишалась її бездушністю.

Ну й удару ж було завдано по престижу облесника з довгим волоссям!

Я землі під собою не чула від радості.

Це було вдруге і востаннє, коли я благословляла китайський комунізм.

З наближенням зими воєнні дії активізувались.

Справді, коли гетто вкриє крига, нас усіх змусять, volens nolens[Хочеш — не хочеш (лат.).] розбивати киркою цілі океани ожеледиці, які перешкоджатимуть рухові транспорту.

Отож, треба було завчасно вихаркнути свою квоту агресивності.

Ми ні в чому собі не відмовляли.

Найдужче ми пишалися нашим новим загоном під назвою «когорта блювальників».

Ми зробили відкриття: декотрі поміж нас були обранцями провидіння — феї, які злетілися над їхньою колискою, обдарували їх здібністю блювати майже коли заманеться.

Варто було лише набити шлунок і він був у змозі сам випорожнятися.

Ці особи викликали заздрість.

Більшість з них застосовувала класичний метод — закладали пальця у горлянку. Проте декотрі вражали без міри — шлунки запросто підкорялися силі їхнього бажання. Фантастичним чином вони посилали імпульс у відповідальні за блювання центри мозку, трохи зосереджувалися, і трюк удавався.

Утримання когорти блювальників майже нагадувало догляд за деякими літаками: під час польоту треба мати можливість їх заправити. Ми добре затямили, що блювати на порожній шлунок нераціонально.