Розділ «Примітки»

С. 433. «Для мене настільки багато означає…»: Hines, 266—67.

С. 434. «Нікого не слід засуджувати на смерть…»: лист Прендерґаста до Альфреда Трюда (датований 21 лютого 1893 р., але дата, вочевидь, неправильна: лист написаний вже тоді, коли його засудили; зворотна адреса — в’язниця округу Кука), Trude Papers.

С. 434. «бідолашний недоумок»: Darrow, 425.

С. 434. «Мені шкода всіх батьків і матерів…»: Weinberg, 38.

С. 434. «Частину одягу вони скинули…»: Darrow, 228.

С. 434. «У Нью-Йорку…»: За легендою, славетна виконавиця танцю живота Маленька Єгиптянка (Little Egypt) дебютувала на Всесвітній виставці. Сол Блум стверджує, що такої там не було (Bloom, 137). Донна Карлтон у розвідці «У пошуках Маленької Єгиптянки» пише, що на виставці була така танцюристка, але цей псевдонім узяло багато артисток. Деякі джерела ототожнюють Маленьку Єгиптянку з Фаридою Мазар. Загалом, з усією певністю можна стверджувати, що Фарида на виставці, скоріш за все, виступала. Карлтон пише, що дівчина «ймовірно, виступала» (74) на «Мідвеї» і цитує джерело, де сказано, що Фарида вважала: «прізвисько Маленька Єгиптянка належить їй». Джордж Панґалос, імпресаріо, який привіз каїрські квартали на «Мідвей», публічно стверджував, що найняв Мазар на свою мідвейську концесію і що ця атристка — одна з найкращих танцюристок Каїру. Тереза Дін у своїй колонці пише про враження від театру на каїрських кварталах, де бачила «Фариду, красиву дівчину, яка усіляко вигинається» (157). У кожному разі, через кілька років після виставки на парубоцькій вечірці в Нью-Йорку молода жінка під псевдонімом Маленька Єгиптянка з’явилася із кремового торта — та гулянка так запам’яталася, що отримала назву «Жахлива вечеря Сілі». Улаштував вечірку Герберт Барнем Сілі, небіж покійного П. Т. Барнема, на честь свого брата Клінтона Барнема Сілі, який саме збирався одружуватися (Carlton, 65).

Голмс

С. 435. «Із рота в загиблого…»: Trial, 117.

С. 435. «Я попросив би суд…»: Ibid., 124.

С. 435. «На його обличчі був вираз…»: Philadelphia Public Ledger, 31 жовтня 1895 р.

С. 436. «Я бачила їх у морзі Торонто…»: Trial, 297.

С. 436. «найнебезпечніша людина світу»: Schechter, 315.

С. 436. «Те, що він мав чіткі наміри…»: Geyer, 317.

С. 436–437. «Я переконаний, що…»: Philadelphia Inquirer, 12 квітня 1896 р.

С. 437. «Там я їх залишив…»: Ibid.

С. 437. «З першої години нашого знайомства…»: Ibid.

С. 437. «Адвокати відмовилися…»: Franke, 189.

С. 437. «Вістарівський інститут у Філадельфії…»: Philadelphia Inquirer, 10 травня 1896 р.

С. 437. «Цей чоловік був далеко не простий лиходій…»: Ibid.

С. 438. «Можеш не поспішати, старий!»: Philadelphia Inquirer, 8 травня 1896 р. У газеті «Philadelphia Public Ledger» за той самий день ці слова наводяться дещо інакше: «Не метушись, Алеку. Час у тебе є».