-- На жаль, ні. Або вони не в змозі зробити це, коли пацієнт мертвий…
-- … або розмножуються занадто повільно і ми не в змозі зауважити цього, -- перебив його Даніельсон. – Зваживши на дуже довгий період інкубації, я б цього не виключав.
Він штовхнув двері в кінці приміщення. У невеликому приміщені, на шарі тирси, рухалося кілька доволі великих звірів. На звук кроків вони повернули в бік дверей гострі мордочки.
-- Броненосці, -- сказав здивовано Скужевський.
-- Ключ до відгадки хвороби, -- сказав поважно Армауер. – Його знайшли в лепрозоріях Мексики. Людську проказу можна прищепити тільки цим звірям. Ці – здорові. Тих, яких ми вирішили заразити, ми тримаємо в іншій частині лікарні. На жаль, клімат їм явно не підходить. Крім того, в нас проблеми з їжею. Вони харчуються комахами і дрібними гризунами.
Назовні зашумів вітер.
-- Після обіду перейдемо в Бригген, -- повідомив Гансен. – Побачите все з практичного боку.
Павел схилив голову.
***
Хворий сидів на кріслі перед трійкою лікарів. Половину обличчя йому скривила жахлива гримаса.
-- Тут в нас нетиповий симптом, -- пояснив Даніельсон. – Внаслідок зараження нервових тканин настав параліч правого лицевого нерва.
Скужевський надів рукавички, сполоснув руки в мисочці з розчином фенолу, а потім обережно помацав голову пацієнта.
-- Дійсно, -- сказав він. – В нас в Псковській губернії теж були такі випадки.
-- І що рекомендували місцеві лікарі? – поцікавився Гансен.
-- Що ж. Лікарів там небагато. Люди їх не люблять, особливо в селах. Після останньої епідемії холери, вони вирішили, що саме лікарі поширювали заразу. Мого колегу, ледь живого, ми витягнули з криниці. А знахарі застосовують два методи. Середньовічний, що полягає в тому, щоб закопати хворого по шию в землі або кінському гної , в надії, що це витягне хворобу.
-- Невігласи, -- пробурмотів Даніельсон.
-- Не забуваймо, хто стверджував, що проказа -- спадкова хвороба, -- усміхнувся Гансен. Дідок явно збентежився.
-- Другий метод, сучасніший, полягав на багатогодинному відмочуванні хворого у воді майже доведеній до кипіння. На бочці писали закляття…
-- Допомагало? – запитав Гансен з блиском в очах.
-- Ви не повірите, на перших порах так.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «2586 кроків» автора Пилипюк Анджей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (1)“ на сторінці 7. Приємного читання.